Оскільки Євген Манженко і Алена Тополя...

gorovyi

Оскільки Євген Манженко і Алена Тополя вже розкрили конспірацію то розкажу вам нашу сімейну тайну.

У мене є брат близнюк. Колись, коли ми мали народитися, ще у 64 році, но він, бешкетник попросив мене сходить принести свій чуб, який він ніби забув на поличці в нашій кімнаті, а сам доплатив лелеці і той одніс його самого в Англію...

Вопщім він там народився в містечку Бат, яке окрім того шо в Англії нічим не альо, а я вже в 76 в Конотопі, бо він негідник забрав всі гроші і мені доплатить Лелеці шоб народитися десь на заході вже не було можливості.

Но я не в обіді на тебе, Марку. Кстаті ви навряд знаєте, но його спочатку звали Маріком, це тепер він вже Біл. Bill Bailey

Фото Ruslan Gorovyi.
Докладніше

почитує свіженьку зраду від НКРЕ...

murzik

#цинічнийкоментар

Вчоний кіт ото почитує свіженьку зраду від НКРЕ, щодо абонплати за експлуатацію газових мереж і хоче шось нявкнути з цього приводу.
Воно канєшно, на перший погляд, зрада зрадная і страшне наїбалово кінцевого споживача, але є одне але, як той казав.
В умовах коли газ і газові мережі належать одному монополісту, усі експлуатаційні витрати закладаються в кінцеву ціну продукту. А от коли не належать тоді оплата йде окремо.
На мою скромну думку, введення абонплати за приєднані потужності це лише перша ластівка на шляху лібералізації(демонополізації) газового ринку. Шкода лише шо в НКРЕ і КМУ не ведуть притомну роз'яснювальну роботу, бо ж нахуя? Піпл і так схаває, чи нє?

Докладніше

ПеПе: (жалібно) -Дайте дайте не минайте...

murzik

#цинічнідіалоги

ПеПе: (жалібно) -Дайте дайте не минайте...
Америка: - Шо дати?
ПеПе:- Грошей і побільше.
Америка: - Нема дурних, спочатку корупцію подолайте.
ПеПе: - Ну харашо, дайте грошей на подолання корупції.
Америка: - Осьо вам гранти, осьо вам грантодавці, їбаште!
ПеПе:(задоволено)- От заїбісь!
Америка:(погрозливо) - Я провірю.
ПеПе:(запопадливо) - Всьо буде в луччем відє!
За деякий час ...
Америка: - Ну шо корупцію подолали?
ПеПе:(радісно) - Аякже!
Америка: (підозріло) - Ну і де?
ПеПе: (показує НАБУ і НАЗК) - Дивіться які гарні цяцьки!
Америка: - І шо?
ПеПе:(показує е-декларації) - А шо у мене є!
Америка: - Ніхуясобі, накрали грошенят!
ПеПе:(самовпевнено)- Багаті громадяни-багата держава!
Америка: - Шо справді?
ПеПе: - Бля буду!
Америка: - Ти мені голову не мороч, чому нікого не посадили?
ПеПе: - Ееее, тут таке діло, треба шоб грантоїди тоже декларації заповнили.
Америка: - Блядь!
Грантодавці: - Хуй вам а не гроші!
ПеПе: - Блядь...ой нє...пиздець...ой нє... - заїбісь!

 

 

Докладніше

Загублений поїзд

vovk

У діда мого тіточного, Миколи Петровича, один секрет був. Не любив він фільмів за війну дивитися. А всьо через загублений есесівський поїзд.

Поїзд той німці у другу світову спорядили, аби скарби наші вкраїнські до Берліна вивезти. Але не встигли, бо Красна Армія Київ захопила. То поїзд той есесівці в підземне сховище загнали, а далі всі потруїлися ціанідом, аби в полон не попасти.

А як куренівську лінію метро в Києві копать почали то впритул до таємного бункера її провели. А через рік хтось із обходчіків про Красну Армію на тому перегоні заспівав і почалась тоді люта бісівщина. Став той паскудний поїзд щотижня з бункера виїжджати та народ допікать. Бува йдуть обходчіки тунелем, а він як засвистить-заскрипить - і давай горопах по всій лінії ганяти. Ті біжать, соплять, із сил вибиваються, а той бовван залізний ззаду катить і понукає арійським баском: "Шнелє, русіше швайне, шнелє. Дас іст фантастіш". А як бігли вони недостатньо прудко то починав поїзд випльовувати мертвих нацистів, аби ті нещасних багнетами підганяли.

Докладніше

Жив в Конотопі на Семи Вітрах Льоша

gorovyi

Жив в Конотопі на Семи Вітрах Льоша. Працював на кірпічці на садці, це коли з першої сушки цегла виходить, трохи остиває і її руками складають на інші піддони і вже на обжиг. Робота важка, всю зміну на ногах, жара від пічок. Ну понятно шо після зміни мужикі всігда почутьчуть перед домом, а іногда й більше ніж почутьчуть. Небу раз Льоша харашо перебрав і прийшов пізно. Думав Валєнтіна, дружина його, вже спить. Роздівся бистро і на кухню шмиг. А вона там, не спить, шось готує біля газплити назавтра. Він став як вкопаний, очима лупає. І вона головою хитає тіпа нажрався як всігда, а обіщав не пить. Він до неї тіпа я й не пив майже. А вона від нього відсувається аякже каже не пив, смердить. А він такий тіпа ти не від мене, от понюхай і як дихне. Вже потім в лікарні Валєнтіна бабам розказувала шо дихнув прямо над газом і в нього з рота як факел з огнємьота. Вона злякалася і вбік відскочила, а вогонь прямо на тюль. А в Льошки вуса обгоріли і брови і навіть морда. Шторку затулили, Льошку в травмпункт. Він після того пить вопщє кинув но всі дізналися і поза очі дали йому поганяло дракон. Даже Валєнтіна іногда йому казала мол ти мій любий дракончик. Но Льошка не обіжався, тільки головою хитав і посміхався у вуса.

Докладніше

Фільм "Ми з майбутнього 3"

gorovyi

Гінірал сахарчєнко под позивним "сладєнькій" збирається їхать з в запорєбрік з докладом царю. Йде з тьолками в баню під яку переробили муздрамтеатр. Там бухає, єбецця і пірнає в басейн. Винирює і попадає хєр пОйме куди. Театр то знов театр, а він вилізає з унітазу як ото в транспотінгу. Ну значить він голий же ж, вибігає на вулицю, хоче зробить "йоптвоюмать", а там висять українські прапором, троянди на клумбах жовто-блакитні опять же ж. Він назад, бігає по театру, мєчєтьця, залітає в реквізитну. Знайшов собі жіноче плаття, парик і тікать. Вибіг в місто, шо воно таке? Скрізь все українською. Люди дивні, посміхаються наче колись в макдональдсі. Додому побоявся йти, гайнув в сікрєтне місце, витягнув пачку ворожих гривень і на вокзал. Взяв білет до москви, раз таке діло, думає на кордоні якшо шо в унітаз сховаюся тоже, опит вже є, а як братська таможня перевірятиме то здамся. Їхав тихо, ні з ким в потязі не розмовляв. Чотири години в туалєті був ра таможня не зайшла. Приїхав в москву і бігом до таксі шо кремль.
Підбіг, водій грузин сидить красівий в кєпкє.
- сколька на красну площадь?
- 150 грівінь, барішня! Садись, пакажу маскву!

Докладніше

Попит народжує пропозицію

lp2

Хочете тепла? Ось у нас є газ для нього. Потрібна електрика? У нас є вугілля. Потрібна революція? Нате вам підтримку музикою і чаєм. Потрібен однотуровий президент? У нас абсолютно випадково є такий. Потрібна люстрація? Нате вам показовий арешт. Потрібна платформа для чесних закупів? О, ми як раз розробили. Потрібен мовний закон? Нате вам аж два.
Фігня в тому що пропонують все одні і ті самі люди. А ми замість того щоб шукати альтернативу просто берем, що дають.
Не перебірливі.
Коли мене дістає фармацевт щоб я купила саме "воду мертвого моря" за 140 гривень, для промивання носа, бо вона унікальна, я відповідаю "Давайте фізрозчин, за 17 гривень або йдіть в дупу з своєю крамничкою"
А вам не здається, що ми вже і так занадто переплатили?
Докладніше

Одну неприємну річ скажу

gorovyi

З'явилася така тенденція коли волонтер або група волонтерів час від часу тегає одних і тих самих друзів фейсбукерів за принципом "ти і ті самі шо завжди 99" в пості про допомогу на збір коштів. Причому сьогодні порівняв пости які були пару місяців, рік, два тому в сьогодні. Людина просто копіпастить з завидною регулярністю один і той самий текст і кидає тим самим людям. Я перевірив, щоразу тим самим. Питання, навіщо? Мене не треба агітувати, я знаю кому, коли і скільки кину щомісяця. Розширюйте коло, залучайте інших! Коли ж у мене, наприклад з конкретною допомогою комусь дійсно піздєц то я, наприклад, не лінуюся і пишу чому саме зараз і скільки треба. А такі от копіпасти раз на місяць чи до свят і тегання тих самих людей мене просто дратують. Якщо мене сприймають як благодійника ти я заслуговую на спілкування, якшо на дійну корову то зря, я кожну копійку знаю куди пристроїть. Все. Кидайте чимсь тяжолим бо легке відскакує.

Кстаті сьогодні машина в Авдіївку йде з Юрій Григорович Журавель і гуманітарною місією. Реальна потрібна місія. Можете кинуть на бензин, хто хоче допомогти. (4149497831694783 Приватбанк, Пилипчук Віктор)

Докладніше

Звонить мені одна знайома і...

kz

Звонить мені одна знайома і :
- Захарна, я знаю, шо ти в снах гребесся, от скажи: мені сільодка приснилась - я буду бірємінна, да? - в кричить в трубку в ужасі
- Вагітна в 53 це по-перше дуже цікаво в науковому плані, Ригоровна, - починаю слєгонця підтрунювати над нею, - а по-друге....
- Сума сошла, шолі?
- А по-друге, Григоровна, для цього дєла, якщо ти ще не забула, мужичок нужен. Як в тебе в цьом плані?
- В яком?
- В плані мужичка, єсть хто на горізонті для цих невтомних робіт?
- Самошечча, чи шо? - возмущаєця Григоровна і включає дівочу незайманість при 3 дорослих дітях
- Ну так якого фіга ти питаєш, коли не хочеш слухати
- Так ти ж нічєво нє говоріш, шо мнє всякую чєпуху слушать?
- Ну ти ж лізеш до мене з своєю чєпухою про свою бірємєнность, чого я тебе зачєпушить не можу? Вопщим таково - зжалилась я над нею, - це означає, щоб ти не гнала лошадєй, всьо буде, але не так скоро як би тобі хотілось. Понятно?
- В смислі?
- А в смислі, шо перестань діставати цими питаннями свою дочку
- Так уже 2 года живут, внучков хочєтса - взмолилась Григоровна

Докладніше

Колись в Конотопі при совку в стройбаті...

gorovyi

Колись в Конотопі при совку в стройбаті два узбека служили. І от перше увольнєніє, вийшли вони в місто, погуляли, вернулися в казарму, а наступного дня ґвалт, швидку викликають на склади, ці двоє за животи тримаються і конають. Лікарі до них а там піна з рота, кров на губах. Вопщім їх в реанімацію, відкачали ледь - ледь, бо в них у роті і у стравоході і навіть в шлунку в одного була скловата. Ну коли перевели вже з реанімації в інтенсивку ти давай питать шо сталося. І ті розказали, шо як були в увольнєнії то біля універмагу їли сахарну вату. А як прийшли і кинули їх на розгрузку вагонів зі скловатою то вони рішили шо це просто напівфабрікат. Вопщім комісовали обох. Но добре дуба не дали, а то було б горе батькам.

Докладніше

Доброго здоров"я, котани!

kz

Вівторок і гарні новини з Грузії!
у них сьогодні почав діяти безвізовий режим з ЄС, тож порадуємось за них!
Від сьогодні громадяни Грузії зможуть відвідувати 22 країни ЄС, 4 країни Шенгену, які не входять до ЄС і 4 країни-кандидата на вступ у Шенген
Ну а ми застигаємо в позі Зачекуна і наблюдаємо за діями нашої влади, яка...
Вопщим, не будемо про погане, настроюємось на позитивний лад, бо по переду весь тиждень
Всім файного дня, смачної кави з чаєм та приємних людей в спілкування! ???

Фото Клєр Захаровны.
Докладніше

Колись в Конотопі була десантна вишка

gorovyi

Для військових, канєшно, не для простих людей. Но поскіко в Конотопі простих людей майже не було, бо ж в кожного хоч якісь родичі да служять, то з тої вишки час від часу стрибали всі, кого тягнуло в небо. І от за спортівним магазином жив Жорік. Такий весь ловелас хоч і жонатий був на Тамарці шо в воєнторгу на касі стояла. Ну і от раз вона його попалила з якоюсь молодухою і вигнала з хати. А він значить послав сусіда шоб Тамарці сказав шо він тіпа пішов на вишку шоб стрибнуть і руки на себе накласти. А сам переліз через забор і на вишку. Вже темно було, його не помітили. І він заліз і чекає. Аж тут ґвалт, від кпп, солдати біжать і офіцер черговий ну і Тамарка з ними. З караулки прожектор на вишку розвернули, Жорік аж злякався. Підбігли всі вниз і кричать йому мол не чуди, злазь. А він кричить шо не видумайте до мене лізти бо стрибну. Вопщім лемент, Тамарка істеричить, вояки валують. А тим часом один офіцер тихенько так підкрався збоку і почав обережно на вишку підніматися. І вже майже до верху доліз і тут його Тамарка з землі побачила і злякалася шо Жорік може стрибнуть як завалує тіпа куди ти лізеш не чіпай коханого. А Жорік як сахнетьця і вниз полетів. Всі внизу аж ахнули, бо висота серйозна, а тут Жоріка як сіпне в повітрі десь на рівні другого поверха. Він значить тоді як заліз то до купола парашутного моткзкою бєльєвою з двора припнувся, шоб не було видно. Для страховки Вопщім купол на якому десантура зазвичай спкскалася його сіпнув, мотузка обірвалася і він вниз шубовсь в грязюку шо десантники намісили під вишкою під час стрибків. Всі до нього, той виє за бік тримається, Тамарка верещить тіпа уроди чоловіка вбили. Вопщім його на носілки і бігом в лікарню через дорогу. І Тамарка за ним. Доки там офіцери шукали лікаря то Жорік з Тамаркою під інфекційкою хамиль - хамиль і втекли. Вояки побігали в саду біля лікарні - ніде нема. Но з того часу вже нікого на вишку не пускали і дуже її охороняли. А Жорік з Тамаркою помирилися. Вона йому на двадцять третє даже тєльняшку подарила. Правда моряцьку, но всьо равно приятно.

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід

Оце ходив у супермаркет попав в облаву, всіх забирали в нацгвардію старих, молодих, жінок, дітей... одного мене пожаліли... потомушо кіт

Мурзік Васильович Мурзік Васильовичrepka.club

Єщо раз - соглашаюсь заранєє со всем, шо вирішиться. Но єслі в углу буде мерцать лом, я буду ощущать, шо живу не напрасно

Свирид Опанасович Свирид Опанасовичrepka.club


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info