Колись давно я починала з того...

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Олена Добровольська

20799962 1491557564258416 6780270438494472724 n

Колись давно я починала з того, що писала маленьку колонку для Odessa Fashion Day - главное событие мира моды Одессы, але то було не зовсім про fashion, скоріше навпаки. Вона називалась "fashion монстри". Просто попросила, сидячи за кавою, у Konstantin Leontiev - дай мені щось пописати в твоєму проекті і він погодився. А до того я писала колонку на сайті компанії де працювала, про черевики і сумки. Тоді я можна сказати працювала у шмоточного бога піарщиком.
Тепер час від часу я повертаюсь туди, щоб не забувати про те, що я дівчинка. Вже як традиція.
А цього року навіть вмовила Mayya Tulchinskaya приїхати аж з Києва. Хоча тут була і моя користь - просто побути разом і поспілкуватись.
Дякую Nikita Lagutin за чудові фото, з моїм складним таблом не кожному вдається піймати ракурс, який мені сподобається.

Фото Олены Добровольськи.
Фото Олены Добровольськи.
Фото Олены Добровольськи.
Фото Олены Добровольськи.
Фото Олены Добровольськи.
 
 
 
 
Докладніше

Я їх бачила, обіймала і цілувала в щічку

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Татуся Бо

tb1

Їх - це акторів Олену Узлюк і Вячеслава Довженка.
Шо вам сказати, хожу і за спиною крила шумлять, бо вони афігєнно окрилюють. 
Вони справжні, круті, веселі, серйозні і такі, що з ними говориш, як з другом, якого сто років не бачив і хочеться сказати, "заходь до мене на чай, обовязково". Дивіться українське кіно, цінуйте українських акторів, бо це прекрасно!
Фотки викладу пізніше. А завтра буду ретельно стежити за врученням "Золотої дзиги" тут у себе на сторінці. Так шо, приготуйтесь)))
ПС: усі ваші привіти і обніманці передала)))

Докладніше

Був сьогодні на базарі, і купив...

vc

Був сьогодні на базарі, і купив там перший наш грунтовий буряк цього сезону. Червоний. З Херсону...

Мій батько, покійний, пам’ятаю, кожного року їздив в командіровку в Херсон (у початку вересня, від школи) і привозив звідтіля два камази полосатих херсонських кавунів на все село...

Було бабине літо, літало павутиння по двору... І ти сидів, їв херсонський кавун на лавці, заляпував майку кавуном, плювався кісточками в кішку і болтав грязними босими ногами...

В копанці бовталися ліниві жовті карасі... Жирні утки їли ряску...

А оце сиджу, їм херсонський буряк... В Кийові... На 19-му поверсі... Трохи щось не то...

Ну, хай хоть так... 

Докладніше

Пам'ять дивна річ

lp2

Скільки спільних спогадів, а коли мова заходить про те що любила кума, в голову приходить лише смажена риба.
Мама прискіпливо чистила її "Та дівчата наші ледачі, полінуються возитися з нечищеною" тато дбайливо розділяв по двом пакетам "це Лесі, а це Аллі" хтось передавав з оказією мені, а я телефонувала і питала "Кума, тут рибу передали, я не люблю, я тобі і свою привезу, ок?" "О! Вези, я люблю смажену страшне як!" щебетала кума і я тарабанила на Таращанську обидва пакети. Кури, кролі запихалися в морозилку і діставалися звідти на "святого ніколи", а риба смажилася відразу на двох пательнях. "Кума, мотнися за пивом, поки я тут готую" Я брала пиво через дорогу і собі в'ялену рибу, бо не люблю смаженої. За годину на столі лежали лише кісточки. Я підтрунювала над кумою "ось чому ти плаваєш ліпше ніж ходиш, бо в тобі чверть риби, стільки ти її топчеш"
Вона любила золоті прикраси і гарно одягатися. Любила пісні про жіноче життя і фільми про кохання. Любила парфуми Версачі і червоні троянди на довгих ніжках. Я багато чого про неї пам'ятаю, а от що вона любила їсти ... пам'ятаю лише смажену рибу.
Сьогодні рік, як вона пішла не прощаючись кудись туди, звідки приходять лише у сни. Завезла їй червоні троянди зранку. На доооовгих ніжках, такі як вона любила. Смажу рибу, хоч ніколи її і не любила. Для куми мабуть.

Докладніше

Ось так, прийшла в Одеський художній музей...

20799962 1491557564258416 6780270438494472724 n

Ось так, прийшла в Одеський художній музей, думала зустріти саутьонкова, а там замість нього і ко - генпрокурор і голова ОДА. Чесно, якби не весь цей скандал з конкурсом на посаду директора, я не знаю, коли б туди навідалась. 
Враження наступні. Музей потребує якісного менеджменту і ремонту, виглядає занедбаним, причому з давніх давен, схоже не зів'ялу тітоньку, яка чепуриться. Я не Бог зна який фахівець, але здалося, що експонатів, які нагадують про Росію, там дійсно багато. Я ні на що не натякаю, просто констатую (навіть припускаю, що в мене полетять тапки від справжніх знавців, які скажуть - пиши, Добровольська, краще про сєпарів, а не про "южно-руську школу").

Серед іншого, генпрокурор повідомив, що невдовзі картина Караваджо "Взяття Христа під варту, або Поцілунок Іуди", вкрадена десять років тому, повернеться до музею, щойно буде відповідне рішення суду.

Хотілося б, щоб це місце стало крутим культурним осередком, який люди захочуть відвідувати. Щоб там було багато цікавих заходів, як наприклад, напередодні - виступ Жадана. До речі, хто не в курсі, після цього місцеві "скрєпнікі" на чолі з віталієм саутьонковим, ініціювали перевірку, де допитували Ройтбурда щодо "укрАинскаво репа" (це у них Жадан - укрАїнскій репер, щоб ви розуміли).

P.S. Не беріть з собою більше облпрокурора на такі екскурсії. Бо мучиться ж людина, аж сльози течуть.

Фото Олены Добровольськи.
 
 
Докладніше

Неоднозначний пост

vc

Говорив з соціологами і психологами, які працюють з фокус-групами, на замовлення політиків, політичних груп, партій, бізнесу і тд...

Така тенденція: вперше за всю історію незалежної України люди реально бояться втратити цю Україну. Незалежну...

Раніше воно було якось просто. Ну, є Україна, то й є... Куди вона дінеться? Не цінність, а даність... Само собою зрозуміло...

І от лише зараз, в часи конкретних та явних загроз, стало доходити, що своя незалежна держава - це реальна річ, якою треба сильно дорожити. І яка є, по-суті - головна і дуже важлива штука...

З одного боку, це погано, що люди відчувають таку загрозу. Але з іншого боку, може воно й добре принагідно... Бо саме зараз такі щемливі страхи вписуються в національну ДНК, щоб лишитися там назавжди... Як прививка...

Докладніше

Золота Дзига за кращий фільм

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Татуся Бо

tb1

Номінанти:
"Dzidzio Контрабас"(режисер Олег Борщевський)
"Кіборги" (режисер Ахтем Сеітаблаєв)
"Припутні" (режисер Аркадій Непиталюк)
"Рівень чорного" (режисер Валентин Васянович)
"Стрімголов" (режисер Марина Степанська) 
Божечки, хай Припутні, Хай Кіборги, хай... пожаааалуста!!!!
Переможець:
Ааааааааааааааааааааааааааа!!!!
"Кіборги"!!!!
Кращий фільм 2017 року....
Це прекрасно!!!!
У них найбільше нагород!
І це заслужено.
КІБОРГИ!!!!!
https://www.instagram.com/p/BhzWrg1Bvby/…
https://www.youtube.com/watch?v=Pz6wWUoiiyI

КІБОРГИ. Офіційний трейлер Прем'єра: 7 грудня 2017 року Художній фільм «Кіборги» - історія людей, які, незалежно…
YOUTUBE.COM
 

Докладніше

Генпрокурор пообіцяв найближчим часом...

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Мафусаїл Якович

maf

>>> Генпрокурор пообіцяв найближчим часом, як тільки суд прийме рішення, передати картину Караваджо "Взяття Христа під варту, або Поцілунок Іуди", яка була викрадена в 2008 році, назад до музею. Картина зазнала значної шкоди і потребує негайної реставрації.

нагадаю, суд приймає рішення ще від 2010 року. коли картину вернули з німеччини. а НЕГАЙНА реставрація, я так розумію, досі не почалась. а, ну да, це ж вєщдок, не положено. будем надіятись, зараз суд рєзко осознає свою ошибку і все піде по накатаній, якщо канєшно з картиною за цей час не сталось якихось незворотних змін

і кстаті, Олександр Ройтбурд, це все-таки авторська копія оригіналу чи просто копія?

Докладніше

Сьогодні, 21 квітня - День України!

vc

Чому?

Вчора родився Гітлєр, завтра - Ленін... А сьогодні ніхто з них не родився, слава богу...

І Україна якось так між цими двома гієнами і пропетляла... Покусана й подерта, але - горда...

Гітляр вмер і Ленін тоже... А Україна "Ще не вмерла", як відомо... 
І славиться наша країна тим, що на цій території, в різні історичні часи знайшли свою погибель щонайменше шість імперій... Земля така...

Докладніше

#ПолтавськийВісникАпокаліпсису

tb1

#ПолтавськийВісникАпокаліпсису
Спішить сообщить, шо город Полтава, це вам не тільки корпусний парк, желєзобетонна галушка і красіві женщини. Полтава - це ріально город ріальних новин від яких редколегія просто прозріває.
"У Полтаві оштрафували чоловіка, який розсилав жінкам порнографію з метою знайомства"
Поняли лохи, як подкатувать до женщин нада? Отак взяв випас тьолочку, скинув їй Рокко Сіфферді, дописав "я так тоже вмію" і всьо... ти уже не Богданчик з Опитной, а такий отлічний парень.
Але полтавські копи ніхера не понімають в цій жизні. Взяли отетто повязали, обшукали, і впаяли штраф - 1700 гривень. Ізвєрги. Хто ж так робить з живою людиною?
Но начнем спочатку. Нєкій Богдан Б. В 2016 році рішив зареєструвать у ВК пару сторіночок чисто для знакомства з женщінами. Одна так і була на Богдана Б. А друга аж на "Бодя Рурк". Тут редколектив кричить, "Бодя, ти того рурка, блядь, бачив? Та йому даже асоціальні елементи в обморокє не дадуть! Шо ти пишеш ото га?". І от з того часу Бодя Рурк розсилав і всячески распространяв порнографію. Практіческі сразу, 26 січня 2018 року, його обнаружили спеціалісти відділу протидії торгівлею людьми. І далі стежили за ним зорко, збирали доказову базуу, і рішали як накрить цього обманщіка і распутніка.
І от в лютому, пищь-пищь, открийте поліція... Вобщим полтавського Рурка накрили з обшуками. В помешканні порнозвізди найшли коробок з канабісом, і пластикову пляшку з залишком канабісу. Але Бодя сказав, шо це він случайно біля дома найшов і забув викинуть.
В березні, Рурк слілся... і в усьому признався, розказав, шо парнуху слав, шоб ото тільки з женщинами познайомиться, без всякого злого умисла... 
Атак от люди живуть, а то ви й світу білого не бачите тут.
Лінк, шоб ви не подумали шо ми тут пиздуни усі - http://internetua.com/u-poltavi-oshtrafuvali-csolovika-yaki…
Апокаліпсісь гряде, всім піздєц, но потом...

У Полтаві оштрафували чоловіка, який розсилав жінкам порнографію з метою знайомства 16 апреля 2018 08:23 Суд призначив 1700 грн штрафу…
INTERNETUA.COM
 
Докладніше

Зараз прямо рве мене між політкоректністю...

lp2

Зараз прямо рве мене між політкоректністю і неможливістю передати емоцію політкоректно. Нехай мене вибачають афробілоцерківці, коротше, але як душа чується так і розказую:
Їду додому. Ноги болять, бо вперше черевички одягла. Голова болить, бо роботи багато. Серце і душа болять, бо Кіт в Едемський сад минулої п'ятниці не пустив.(я не забуду) І мені потрібно на інтерв'ю і інтерв'ю специфічне і людина чудова і тре щоб вийшло. Коротше. Нерви. Навколо надзвичайно мало зелені. Лише газончики зеленіють. Дерева сіро-коричневі, дороги сіро-коричневі, люди сіро-коричневі з блідими обличчями. І тут... На розі першої лікарні... Він. Високий. Кольору молочного шоколаду з високим вмістом какао. З вибритими скронями і волоссям гривкою в стилі наймімімішнішої літл поні. В босоніжках кольору його шкіри на білосніжних шкарпетках. І в халаті. В неймовірному халаті до колін. В яскраво-жовтому з малиновими великими квітками халаті. З куцими рукавами в яких, відтінені яскраво-жовтим кольором, було гарно видно руки, з непоганими біцепсами. Руки тримали телефон, а афробілоцерківець знімав лікарню. Чи людей біля лікарні. Чи людей на зупинці. 
Мабуть буде друзякам показувати і казати: "Дивіться які странні, не носять яскраво-жовті халати в середині квітня, посеред міста. Дикуни які-то"

Докладніше

Народні звичаї та прикмети на 17 квітня

vc

Никодима Дорожного

З давніх давен цього дня, з самого ранку, люди святково вдягалися і йшли перевірять стан асфальтового покриття на трасах та шляхах… Поперед себе вони вели губернатора на мотузці, з зав’язаними спеціальною лєнтою очима… Завданням губернатора було пройти по дорозі і не вступити в яму, в балюру чи в вибоїну… Народ ішов слідом і підспівував: “Крок за кроком, крок за кроком – гепни в яму ненароком”… Якщо губернатор чи який інший начальник таки вступав у яму, вибоїну чи калюжу, - то його били палицею по ногах і по голові…

Докладніше

Твоя сама велика помилка в житті?

lp2

"Твоя сама велика помилка в житті?" питає мене в особисті френдеса. 
Це не складне питання. Моя помилка має такі неймовірні об'єми і перекриває всі інші помилки, що я можу сказати однозначно: я тридцять п'ять років намагалась відповідати чиїмось уявленням про себе. Тридцять п'ять років витрачених не на себе, а на міфічний збірний образ "хтось". Я навіть не знала, яка я насправді. Така собі Леся зібрана із клаптиків очікувань близьких і не дуже людей. Ця помилка ще не виправлена повністю. Сильно все запущено. Але знаєте, коли я дивлюся в дзеркало - я не розумію, навіщо мені то все було?. Справжня, я досить непогана жінка. Трішки намахана правда. Але класна. Хто і коли вбиває нам в голову дурню, що ми маємо стати відповідними до чиїхсь очікувань? Схудни, поправся, вийди заміж, не бунтуй, сиди тихо, не висовуйся. І з виразом щирого переживання на обличчі. Поскладніше живи і простіше думай. А треба навпаки. Жити просто, а думати безмежно. 
І я спрощую своє життя, свої дії і ускладнюю думки розвиваючи і тренуючи мозок і уяву. І навколо мене все просто і ясно, а всередині мене - всесвіт.
Лише одне не дає мені спокою - як можна було не пустити мене в Едемський сад. Нє ну не безсовісний?)))))

Докладніше

P.S.

20799962 1491557564258416 6780270438494472724 n

Оскільки вже пішов певний резонанс у ЗМІ стосовно моєї публікації про колишнього артиста Львівського Театру Опери та Балету і почалися запитання у приватні повідомлення, то я відповім всім і одразу, адже бажання спілкуватись з журналістами по цій темі у мене немає (окрім вузького кола тих, кого я вважаю адекватними і порядними людьми, якщо у них будуть питання).

І поясню чому. Наприклад, я знаю достеменно, що деякі юристи, в січні, на початку скандалу намагались допомогти фігуранту цієї історії, в тому числі, через домовленості зі ЗМІ про "правильні сюжети" і тільки своєчасний обшук і подальший коментар речника Львівського СБУ, судячи зі всього, змінив плани і сюжет не містив маніпулятивних формулювань. І я бачу наскрізь ваш контекст, коли читаю ці тексти, які мені кидають лінками в мессенджер.

Докладніше

Говорила днями з подругою...

tb1

Каже, дуже класно рано народжувати дітей. Потому шо, коли тобі сорокет, і ви от з дєвочками сіли чисто посидіти, то всігда можна подзвонити синові і сказати, "Синок, у нас тут винце кончилось, привези тьоті Анжелі пива, а тьоті Оксані віскаріка", і він отак от візьме і привезе, анікдотів розкаже, піцу замовить і по домах усіх тьоть розвезе.
Вона в 17 умудрилась стати мамою. Єссі шо освіта, кар'єра, в налічії, щаслива і красива. І, кстаті, синок кажеться буде женитися в один день з тьотьою Анжелою))))
А ви кажете стакан води... стакан води...

Докладніше

Мушчина, а куди...

md

- Мушчина, а куди це ви постоянно м'ясо купляєте?, - хітро цікавиться продавщиця.
- Та, тьотю, - кажу я, - борщ варю, - і ловко поправляю бороду. При цьому важно насупивши брови многозначущє добавляю, - варю лічно.
Тьотя всплескує в долоні і я негайно перехожу з категорії рядового покупатєля в категорію "зайчик". Півметрова борода тьотю не смущає, а равно як і футболка з черепом, хрестом і пугающим написом "Сепультура". Так же мені сообщається, шо продавщиця страшно (навіть ужасно) уважає мушчин, шо вміють варить борщ, а дєвять гривень можна вобщето і не заносить. Хеві метал борщ, товаришчі.

Докладніше

Це звичайно харашо, шо ПеПе...

murzik

#цинічнийкоментар

Це звичайно харашо, шо ПеПе написав вселенському патріарху прошеніє нащот надання томоса для єдиної помісної вкраїнської церкви.
Але є одне але, як той казав. Треба вже нарешті визначитися шо робити з московськими попами, бо після надання томосу(шо дуже малоймовірно) УПЦ МП не розчиниться у повітрі і не згине як роса на сонці.
Тут є два варіанти: 
Перший - поставити московських попів поза законом, наприклад оголосивши їх посібниками терористів, що цілковито відповідає суворій правді життя.
Другий - уклінно запросити їх долучитись до створення єдиної помісної вкраїнської церкви, що автоматично перетворить її на філіал РПЦ.
І будь тут мудрим, так і посивіти недовго... ой... він вже)))

Докладніше

Мабуть треба вводити таке поняття, як "пост скис"

tb1

Це коли от пишеш щось смішне. І першим часом в коментах гагагага, ржач і істерика від ржачу, автор і коментатори підвивають і сьорбають носами від сміху, розмазуючи макіяж.
А тоді пост отак постоїть на сонечку і скисає. Під нього приходять сумні моралфаги і нещасні граморалісти. Пишуть серйозні коменти, посилають автора нахуй, моляться на Папу Рильського, хай вічно стоїть парость виноградної лози його. І автор констатірує " пост скис, пора варить новий")))

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info