ХХ

Фото Уляны Галич.

#міфологіяриб

ХХ

біла рибина запливає на середину ста́ву
чорна рибина занурюється глибше в намул 
обрій світлішає
день починає свою виставу
перше проміння падає на замковий мур

снігом притрушені вулиці вилиці подорожніх
гостро і стрімко – така природна глибінь 
на замерзлому склі розквітають левкої і рожі 
а ялини у парку – голубі

холоднішає подих Бога повітря зовсім прозоре
трохи музики трохи світла трохи води
хтось невидимий прямує шляхами зоряними
і здригається шкіра землі від його ходи

все навколо наповнюється передчуттями 
все – вогнями і радістю 
щедро пульсує сміх
тільки риба мовчить і мовчки править світами 
тільки риба мовчки благословляє всіх

Докладніше

Тут багато думок про те, що "Україна не Росія"...

vc

В том смислі, що в рашці Міхо б закрили на вєківєчниє, а в нас - нє, бо демократія...

Думаю, тут не в тому дєло. У нас просто страна така... То в них там "звонок з Кремля" і всьо... А у нас між виступом прокурора і останнім словом подсудімого може буть шість взяток по процедурі... - Обвінітєлю, судді, подсудімому, журналістам в залі суда... Потом ше прокурору від адвоката і адвокату від судді... І три звонка з адміністрації президента, що також равняється одній взятці... Бува даже таке, що суддя должен одщитать піввзятки від адвоката і передать прокурору... Тоді ото перерив в засіданії об’являють якраз...

І чим це закончиться - ніхто не зна до самого конца... Інтрига і состязатєльность сторон так сказать..

Докладніше

Печерський суд - то сильний каталізатор общества...

vc

Колись даже Юлю звільнив...

Ми з Петром Якобчуком в двохтисячному году якраз в більярд грали, в ресторані якомусь, шо ото напротів "Калини" Міші Бродського, мабуть його й нема вже (ресторана нема, Міша є)...

Ніщо не предвіщало ніякого правосудія...

І тут телік включаємо... А там кажуть: суддя Замковенко щойно постановив звільнити Юлію Тимошенко з під варти...

Петро каже: ніхуя сібє! поїхали на роботу...

Даже не дограли...

Докладніше

І привели Михеїла...

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Вчоний кіт

murzik

#цинічніапокрифи

І привели Михеїла на суд нечестивих.
І тримали його у клітці, закутого в кайдани.
І просили суддю злі прокуратори покарати Михеїла як зрадника і злочинця.
І були там адвокати та доборочесні праведники.
І просили вони відпустити Михеїла на поруки.
І вагалися судді.
І прийшов до слова Михеїл.
І возніс молитви до Господа.
І відкрив суддям очі, на підступи диявола.
І прозріли судді.
І омилися слізьми праведними.
І увірували Михеїлу.
І впали кайдани.
І відпустили Михеїла на усі чотири сторони.
І була радість велика.
І цілували руки Михеїлу достойні мужі і жінки.
Так Спаситель, вчергове переміг підступного диявола силою віри.

 
Докладніше

Цей допис був написаний...

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Татуся Бо

tb1

Цей допис був написаний за мотивами масового фейсбучного емпатування до викрадачок дітей, гвалтівників і навіть убивць. Я, якщо чесно, так і не зрозуміла, звідки у нас це бажання співчувати агресору, жаліти нападника, і шукати провину в діях жертви. До того ж зустрічала дивних індивідів на просторах ФБ, які одними й тими пальцями закликають "убіть бєз суда і слєдствія" і "понять,простіть і дать мєдаль героя". Напевно, це якийсь феномен, який не можна пояснити.

«Бедная девочка». «Боже мой, как жалко эту девушку, сама же еще ребенок». Ці та інші подібні коментарі я прочитала під постами в фейсбуці про викрадення і не могла вт...
OPINION.BIZ.UA
 
Докладніше

Прочитала пост Найєма...

20799962 1491557564258416 6780270438494472724 n

Прочитала пост Найєма про відписки ГПУ і СБУ стосовно подвійного громадянства Труханова та мера Добропілля Аксьонова (прізвище-то яке славне).

Трейлер серіалу "Глухі, німі і безрукі":

серія перша:

ГПУ шле ̶н̶а̶х̶у̶й̶ в СБУ.

серія друга:

СБУ шле ̶н̶а̶х̶у̶й̶ в Міграційну службу.

серія третя поки що не вийшла в прокат, тому невідомо куди пошле Міграційна служба.

Післямова:

Дорогі ГПУ і СБУ, ви без перебільшення охуїли. На тлі заяв і обвинувачень Саакашвілі у співпраці з Курченко (при тому, що я антифан колишнього президента Грузії і ніколи цього не приховувала), на тлі розповідей про вашу агентурну мережу на території РФ, це просто футбол на морозі.
І вас можна зрозуміти. Адже, як тільки інформація про подвійне громадянство цих двох, а зокрема Труханова, буде підтверджена, постане питання - а чи взагалі він легітимний мер? І всі ці відмазки про "законно обраного" полетять до біса. І така конструкція зі зручних договірняків і валізок на Банкову кібєні матєрі на білом катєрі. Да, ГПУ і СБУ?

Докладніше

Справдешній перформанс...

vovk

Справдешній перформанс - це завжди несподівано. Як любов, як смерть, як перемога збірної Греції. Короткий сплеск народного духу у сірому морі буденності зафільмувати важко. Навіть зараз коли камера висить в кожному утюзі. Але справжня Пригода не фільмується від слова зовсім.

Вона стається з тобою у дев'яності, коли тобі 14, ти вернувся з горів і ранок лише займається. Коли ти чимчикуєш ще сонним вокзалом, а залишений жінкою напризволяще турист не витримує зову природи, надіває наплечника, хапає клітку з вухатим кімнатним песиком і, зажавши 2 гривні на туалєт, біжить перед тобою до привокзального скверика. Але по скверику блукає похнюплений з похмілля участковий, тому турист звертає до найближчої хрущовки, встає під ринву і почина з насолодою сцяти.

В той самий момент на балкон другого поверха виходе сантехнік дядя Коля. Якусь мить він сердито дивиться на це неподобство, далі розстіба ширінку, вийма натрудженого робочо-крістьянського хуя і почина прицільно поливати туриста. Турист перелякано матюкається, крутиться по осі, обсикає плащ артистці Зої Іванівні, мочиться на песика і попада у відкриту банку зі сметаною, яку перекупка Анжела Петровна вже продала і зараз шукає кришку. Зоя Іванівна пиздить хулігана елегантною сумочкою набитою банками її любимої кока-коли, зляканий песик верещить голосом Робертіно Лоретті, Анжела Питровна кида у гаспида спаскудженим слоїком і вибива вікно пожарнику Віктор Борисовичу, пожарник за якусь мить висувається з вікна і окатує всю цю комедію дель арте відром води, а вилізші на балкон третього поверху два брата-довбойоба Бодьо і Ігорко знімають штани і починають сцяти на дядю Колю, який з переляку збиває з перил жінчин вазонок, який падає прямо під ного пані Ліді, яка згідно вранішнього ритуалу годує безпритульних котиків. І всі ті перелякані котиська з воєм бризкають врозтіч, збивають з ніг участкового Мирона Петровича і заставляють обісратися бомжа Вітю, який якраз порпається в смітнику і побачивши розлютовану зграю помойників лякається лютої еволюційної помсти.

А ти собі стоїш, дивишся на цей рейвах і з гіркотою жалкуєш за останніми кадрами плівки змарнованими на вічний Яремчанський водоспад. І за тим шо до винаходу народних фотосмартфонів лишилося більше десяти років.

Фото Вовчика Сірего.
Докладніше

Обзор 12 грудня 2017

did s

Доброго здоров’я, друзі! Надворі в нас вівторок, рік 2017-й плавно підходить до свого завершення, но многі цього навіть не помічають. Україна развлєкається і развлєкає світ такими політичними кульбітами, шо многих наших сусідів аж завідки беруть. Та й ми самі, років через десять, згадуючи сьогоднішні собитія, лише ностальгічно зітхатимемо: “Ех, а були ж времена... Весело було... Не то, шо січас”.

Спробуємо ж, однак, розібратися в нині проісходящем, но для правильності аналізу нам необхідні чашка гарячого кохве та іронічний прищур. Вооружаємося цими непременними атрибутами сільської аналітіки і вмощуємось зручненько.

Стосовно останніх подій, веяній і трендів кожен із нас уже сформував свою, єдино правильну думку, інші думки неправильні. Дід все ж таки наважиться сформулювати свою, в корнє неправильну думку, якої, щоправда, за моїми спостереженнями, дотримується переважна більшість громадян, котрі стежать за подіями. А також практично усі громадяни, які за подіями не стежать. І зводиться ота думка до слів “Та пашлі вони усі нахер”.

Докладніше

Біла Церква - вам не Київ))

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Леся Полищук

lp2

І дякувати Богу))) Тут толерантність зменшується з віддаленістю від центру. А в районах "посьолок" і "заріччя" зводиться до нуля. Це так історично склалось, це в генах. На "заріччі" живуть нащадки козаків, а на "посьолку" нащадки тих хто зміг пережити голодомор. І не дай Боже, вам промовчати на "слава Україні!". В центрі або проігнорують, або просто гидливо сплюнуть, на вокзальній спитають "ти чо парень?" А на "заріччі" і на "посьолці" дадуть пи@ди. Хоча на "заріччі" вам і просто так можуть її дати, просто тому що козацька кров в жилах грає))) 
Кста можуть і напоїти і нагодувати незнайомця, потім, після того як незнайомець вигребе.
У "посьолка" лозунг - "Бий "заріччя", а якщо є чужак - бий чужака в тандемі з "заріччям" 
У "заріччя" лозунг - бий всіх, потім розберемся. Хто не винуватий, тому могрич поставимо потім.
Вопшем щоб це все розібрати - тре тут не один десяток років жити. Але в гості сюди їхати - неймовірно круто. Гості тут - святе. Звичайно поки не промовчать на "слава Україні" але то вже мєлочі...

Докладніше

І про сніг...

tb1

В селі погода - це всігда способ випустить пар, розказать шо жизнь погана і вообще.
От на кутку жив колись дядько Василь, було йдеш у грудні, погода весняна, сонеко, горобці.
- Драстуйте. Як діла?
- Та які воно в сраку діла. Давлєніє. І хіба воно зіма? Ніхуя пшениці не буде, попріє все к свиням. От раньше було в жовтні буряк з переметів тягаєш. А щас гамно якесь.
Іншого разу йдеш навколо як у казці - біле. Морозець порипує під ногами, щоки пашіють.
- Драсті. Як діла?
- Та які діла? Оце другий день з лопатою та з ломом лажу. Ти бач шо понасипало. Гамно якесь. Уже спину не розігну.
В березні перші відлиги. Сонечко, з даху капотить. Дядько Василь змінив ушанку на картуза.
- Драсті, як воно?
- Та блядь, отак. Ти бач яку гнидь розвезло. І тече і тече. І коли йому вже конєц? Га?
Весна, після зливи, все аж сміється зеленню:
- та всьо, пиздець, гарбузів не буде.
Літо тепло, біжим на річку.
- ну все висушить все к хуям.
Задощило, виблискують калюжки.
- І куди воно оце лило? Куди воно, питаєцця, його в сраку, лило? Картоплі хана. Згниє. Цибулі хана- згниє тоже.
І так всю жизнь. Сміялася було з дядька Василя. А сама оце стала біля вікна, дивлюся і...
- Куди воно сипе? Ну нашо воно сипе? Як я завтра машину одгребу? От гамно таке.

 
Докладніше

Не побоюся усе ж черкнути про пропаганду

dl

Хоча комусь це, мабуть, дасть привід розсердитися або зненавидіти мене…

Якісна пропаганда має багато шарів для різних аудиторій. Хтось роками пише прогнози, які не збуваються, тим не менше вживлюючи в аудиторію силу силенну домислів, котрі відповідають загальним очікуванням відчаю та кінця. Інший, скажемо, вилетів із політики і, бажаючи повернутися, починає демонструвати свою лояльність до впливових людей, виписуючи авторитетні тексти в руслі їхнього бачення реальності… і на кожного Соловйова та Кісєльова знайдеться вдячний глядач.

Вправний батюшка здатен висмоктати як завгодно багато грошей зі своєї пастви. Влада над мізками завжди монетизується, недарма ж професійному блогеру є важливою кількість лайків - це товар, який визначає його ціну.

Ми працюємо, наче каторжні, щоб мати чим заплатити за віру. Вимагаємо від дітей слідувати канонам наших переконаннь. З маніакальною агресією захищаємо васну релігію, визвіряючись на інші конфесії…

Юлєботи ненавидять порохоботів, порохоботи ненавидять саакашвіліботів. Саакашвіліботи ненавидять перших і других… Православні московського патріархату ненввидять київський, а до мусульманства і католицизму ставляться із презирством…

Докладніше

"Для кого-то просто летная погода"...

vc

Летіли вчора з Парижа в Київ. Біля мене сиділа грузинка. Родом з Тбіліссі, живе у Бретані, в Франції. Через Київ -транзитом до Вірменії, на весілля до родичів...

Пригостила мене домашнім хачапурі ручної роботи... Правда з моцарелою, а не з сулугуні... Італіан-джорджіан-стайл хачапурі... Космополітізм, да... Я її хотів пригостити вином, ну вона одказалась... - "Ой... Надоело оно мне!" - каже...

- "Думаєш мені не "надоєло"? - хотів їй сказать, - Так шо ж робить, як нада!!! ))

Летіли-балакали про все як обично... Грузія-Україна-Міша-реформи-браття і сестри-дружба-братство-будьмо!...

Купа спільних знайомих і друзів...

Докладніше

ІНТЕРВ’Ю

vc

- Ваші любимі літературні твори?

-"Как меня хоронили", Фолкнера, "Я приду плюнуть на ваши могилы", Виана, "Смерть в Венеции" Томаса Манна і увесь Стефаник
- А опера?
-"Звезда і смєрть Хоакіна Мур’єти"
- Казка?
- Мертва царівна
- Фільм?
- "Дєвушка і смерть", Йоса Стеллінга
- Серіал?
- "Зловєщіє мєртвєци"
- Вірш?
- "Смерть любовников", Бодлер
- Яка історична постать справила на вас найбільше враження?
- Чікатіло
- Можете процитувати щось з "Кобзаря"
- "Мов скажений, мертвих ріже, мертвих віша, палить. “Дайте ляха, дайте жида! Мало мені, мало"
- Де ви любите відпочивать?
- Вгадай!
- Гробки?
- Да...
- Любимий мультфільм?
- "Веселий вулик"
- Блядь, де ви набралися стільки оптімізма?

Докладніше

Очесадареса

vc

Я коли малим був, слухав пісню Кікабідзе "Для кого-то просто летная погода, а для кого-то проводы любви"... Там є такі слова "Полчаса до рейса, полчаса до рейса"... Я того не розчув тоді і думав, що він співає якесь "Очесадареса"... Тіпа, якесь грузинське словосполучення непонятне. Як "бамбарбія, кіргуду"...

Потім навіть у зрілому віці його використовував уже свідомо. В Грузії, коли балакать уже неохота, чи не получається (а там таке часто бува)... Кажеш офіціанту: "Очесадареса, брат!"...

Іноді, звісно, перепитують: шо-шо?... А іноді й вина приносять мовчки. І хачапурі... Один раз даже якийсь хор прийшов на це заклінаніє... Гарно співали так...

Попробуйте як будете в Грузії, іногда срабатує...

Докладніше

Наступну середу я буду в ХЛАМі))))

tb1

В такому закладі напевне будуть прекрасно заходити всякі алкоголіческі історії. Хоча я вже написала одну антіалкоголіческу історію, бо ж жизнь трєзвєнніка діктує свої правила.
Вхід вільний. На вечорі будемо як і завжди збирати на якісь волонтерські потреби, саме зараз уточнюємо кому і ні що перш за все треба, то завтра усе розкажу.
На вечорі можна іржать, сміятися, лити усякі сльози, тупотіть ногами, свистіть, казать, "а можна я любимий стіх своєй бабушки розкажу" (не факт шо можна, але питайте)))), а ще можна лізти обніматись, фоткатись, і забирати в мене рукописи із дічайшими помилками. Тоість можна почті все шо підніме вам настрій.
Приходьте, поговоримо за жизнь)))

Докладніше

Святі мушлі!

kz

Подивилась (луччє б не дивилась) я на ... і скажу вам, що фуууу... так не лижуть!!! 
Наче пес з голодного краю, за яким гнались пару суток і якого от от схоплять за вуха та відтянуть від тарілки

похапцем - лизь, лизь, крадькома - лизь, лизь, шо за лизоблюдство?
Хіба так лижуть, га, хто так накидується? ще й на тарілку!
Чи морожина в дєцтві не лизав?

Всьо треба робити кра-сі-во! 
Значить так: спочатку треба пройти пару язикових екзерсісов по артикуляційному лизанню, а потім приступати до справи. Язик можна складати в трубочку, вивалювати лопатою, загинати гойдалкою, чашечкою і голочкою.

Після 10 хвилинної вправи вже можна братись до справи! замружив очі, висолопив язика, вдихнув амбре, яке расточає об"єкт лизання і наче пташка колібрі хоботочком отак точечно: лизьк, лизьк і швиденько заховав язичок до писка, бо вся естетіка і еквілібрістіка буде псу під хвіст.
Точечні полизування можна підсилити інтенсивом і вже аж в самому кінці можна дати волю язику, висолопивши його лопатою для щільного несамовитого вилизування)))

пси: кого мої технічні поради налаштують на хвилю несамовитої бентеги, то я вже вам тут не доктор, кожен міркує в міру своєї розпущеності, гииииии!!!

Як той казав, лижіть і вам возлижеться)))

Докладніше

Маузер у красного командира Щорса...

vovk

Маузер у красного командира Щорса був золотий, орден Побєди - двохсторонній, а селфі-батальйон - жіночий.

- Всіх розстріляю - хваливсь Микола Олександрович. - А їх не розстріляю. Бо шо я тоді в інстаграм поститиму? кулешу з мівіною чи Пєтьку-дєнщіка в ботфортах? Тото же. Ви б знали скільки петлюрівців з біляками моїх актівісток лайкає і в полк до нас через то переходе, так самі б захотіли. Совєцька власть - це правильний есемем і твітерізація всєй страни, а не то шо ви собі думаєте, салабони.

А воював товаріщ начдів завше однаково. У фрунт інтербригаду з китайців посилав, благо чіт на бесконєчну китайську компартію знав. А у фланги козаків палєстинських та карликів на тачанках парових ставив, тому шо в них попасти тяжче було. А як враги лінію вдержували то в діло бронепоїзд вступав, Краснознамьонний Народний Герой Лазарь Моісєєвіч Кагановіч. Під'їде бува ззаді до петлюрівців, язиком кумачовим їх оближе і давай Марсельєзу в технобіті наігрувати. То всі враги лякалися і світ за очі тікали.

А раз вночі поїхав товаріщ командір на хутір, до попаді Власихи, вареники з мандаринами їсти. Сидить собі, макітру вилизує, в медівницю газдині загляда, аж тут кинув оком по стінах і запитує.

- А шо в тебе, хозяйка, сплошні портрети по стінах, і всі в кашкетах білогвардійських.

Глянула попадя, пополотніла та й каже:

- Не портрети це товаріщ Щорс, а вікна

Докладніше

Життя...

dl

Чоловік далекої знайомої, яка має термінальну стадію раку:

- Це її матір, блять, довела до болєзні. Бо то накришить, то насмітить, та за собою не прибере. А це ж все нєрви... Як з жінкою шось случиться - вижену її нахєр...

Ми ж по-нормальному її з больніци до себе забрали, шоб у селі не мучилася одна. Продали хату, розділили із братом гроші... Хотя, які там гроші... Але ж вона, зараза, уже чотири года ніяк не вмре...

Да, була протів, шоб продавали хату. Но ми ж хотіли як лучше. Думали ж по-человечеські, а воно бачиш як...

Оце якби до себе не забирали - то і дружина б раком не заболіла. Вижену її нахрєн, хай ото куди хоче - туди і йде...

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info