Тося

Тося жила зі мною на одному поверсі в гуртожитку.

Як і всі дєвочки, Тося хотіла кошечку, шоб не росли волоси на ногах, і шоб любов.

З любовю у Тосі було, глухо, тихо і пічально.

 

Із цієї торічелєвої глухоти у Тосі надривно виростала любов мніма і нікуди не годяща. Тоді Тося впивалась до полуобморока Чернігівським міцним, включала "Русскає радіо" і ридала под трогатєльні пісні. А стіни знаєте які в тих общагах, я дословно чула даже Тосіни мислі, не те шо нюанси її пєнія, звідси мені і ставало відомо якого очередного "прівєтАндрєя" вона полюбила.

Коли у Тосі ставався колапс в мнімих отношеніях, але ще не приходила фаза тотальних страданій Тося начинала ругацця з мнімим Андрєєм. Це мало вигляд приблизно такий...

- Ти сволачь. ти мнє всю жизнь іспортіл. Я нєнавіжу тєбя, ухаді, забудь мой номєр тіліфона, і адрєс, і імя мойо нє вспамінай.

Спочатку почувши такий монолог я подумала, шо Тося актріса і репетирує якийсь черговий серіал, але згодом розчувши географічні реалії я зрозуміла шо той тєатр одного актьора нєспроста.

Однажди так случилось. шо на поверх до нас підселили одного сильнопющого прапора Льоху. Льоха був принижений інтелектуально, но возвеличений брутально. Причому якщо у одних мужчин сильні возліянія принижували статеву функцію, то у Льохи, спиртяка давав позивні в "главний мозг" і чим більше він випивав тим активніше шукав жертву.

Однажди Льохі трапилась на путі Тося. У Льохи був запой, у Тосі нереалізована потреба в любві. Кароче вони найшли друг друга і виглядєло то так.

- Тоська, йоппаламать! Давай бігом.

- Льоша, а ти мєня любішь?

- Тоська не зайобуй, ну давай хоть по-биріку.

- Льоша, любовь - ето єдінєніє душ...

- скрип-скрип-скрип-скрип.

 

Іногда Тосі хотілось красівой любві і тоді вона вдівала пєньюар, зажигала свєчі і ждала Льошу. Льоша в це времня пропивав красіві нові бушлати. А потом біг до Тосі.

- Тоська, шо за хуйня на тобі? Снімай давай. Чем воняє? В тебе шо пробки перегоріли?

- скрип-скрип-скрип-скрип...

Тосін голос:

- Ааааа, ууууу, мммм, оооо, уааааа.

Льоша:

- Чо ти ореш, я ще нічо не начав.

 

Однажди я прийшла з роботи і сіла мирно випить вечірнього чаю...

- Тоська!

- Льоша у мєня к тєбє радостная новость.

- Шо мамка картошку передала?

- Льоша ти нє угадал.

- От бля, курва стара і тут зажала стєрва, шо жрать?

- Льоша у нас будєт ребьонок, мальчік ілі дєвочка. Ти счастлів?

- ................................... Йобанажисть, оце й наївся...

 

 

Більше Тося не пила Чернігівське і не подпєвала репертуар "Русского". Льоша тихо пив, не пяніючи, три тижні і казав мені:

- Танюха, братан... От як так?...

.



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info