Ларіса або хуйові огірки

От будун сам по собі буває обичний, а буває і отягощонний... Часто він отягощається стрьомними поступками, і не менш стрьомними доказатєльствами. Слава Богу, шо весь мій всплєск познанія науки будуна проходив ще поза епохою того гадського Ютюба.

 

З Ларісою ми разом вчилися культури, тому були вкрай сірйозні і культурні. І пили так само сірйозно і культурно, до повної втрати орієнтації, але навіть в таком состоянії ми помнили шо Станіславського звуть Констянтин Сергійович. Тому навіть коли нам ставало трудно, ми всьо равно оставались культурними і сірйозними.

Якось у нас случилось перше мая і передачка з дому. В передачці були смачнючі пиріжки, консервовані огірочки, свіженьке сало і... самогон, в бутилці із-під "Буратіно" цілих 1,5 літра. От умні сірйозні культурні дєвочки шоб зробили в цьому случаї?

А ми рішили шо ненада пить самогон - нада взять водки і іти до красівої річки, потому шо пирожки і весна.

І от протопали ми свої 4 кілометра на дікій пляж, де в ту іще досить холодну пору не було нікого. І рішили пить, випили по першій і стало нам харашо і рішили ми шо пора в наші то годи заняться здоровям, іспитувать на собі всяке праноїдство, моржування і так далі. Моржування вирішили сповідувать в ту ж мить.

Накатів іще по одной для смєлості ми полізли в воду... Там було знаєте як холодно? Із нас мгновенно вивітрились всі дурощі і попередні дві чарки.

Ми бігали по берегу шоб нагрітися і срочно рішили випить ще одну од простуди. І випили. І знову пішли сповідувать моржізм. І потом знову бігали і срочно пили одну од бронхіта... ну потом іще по каплі од ангіни...

Неожиданно водка восстановилась... Оказалось, Ларіса взяла с собой бабусін самогон. І далі ми пили і купались, до тих пір поки загальний градус повітря, самогону і води не вирівнявся... Тоді ми запалили костьор шоб красіво і романтічно, бо ми ж культурні. І вдруг вже в грубих сутінках до нас прибилися якісь чотири рибака, які на свою голову сказали "Дєвочки у вас слішком много бухла, давайте обєдіняться" за шо були срочно послані монологом повним трагізму в стилі Островського.

Хлопці видать таки понімали шо надовго чотирьох культурних дам не хвате, тому пішли але не дуже далеко. Спустя якийсь час вони незамєтно анексірували наш костьор і даже чудом випросили самогону.

А смогон я должна сказать добрий був, і пирожки тоже, і сало так ваще, а огірочки.... Коли осталось їх тіки два штуки, був іздан безаппєляціонний закон - огірками не закушувать а тіки занюхувать, поділили по братньому один пацанчікам, один дєвочкам. В цей час случайно в нас погас костьор, а було вже темно, і пили ми навпомацки. І тут ларіса вирішила схитрить - чую чимсь хрустить, "ну, - думаю, - скатіна огірки занюхуватєльні жре". І тут вона мені на ухо так:

- Такі якісь пагані отеті огірки, рибой воняють і откусить не возможно...

Якось цей момент і пройшов поза увагою, потому шо потом двоє із наших дєвочок набили морду мальчікам і отобрали у них сігарєти, за то шо вони не уважали творчість Блока.

Потом вони одбилися од компанії і потєрялись в міському парку - виявилось впали в кущі які служили огорожею біля церкви і нарізали круги сугубо тим кустарніком.

Зранку всім було пагано.

Будун вимагав хорового виконання "Іхтіандра".

Будун просив перший курс збігать по мінєралочку і даже угрожав їм жосткими санкціями.

І от до вечора, коли будун открив дівчатам очі. То дєвочки начали проізводить інвентарізацію: 4 футболки - на тряпки, 4 бивших хароших штанів, лучче в мусорку.

"Ларіса, от зачєм? Зачєм ти взяла ту бабусіну полторашку і чо в ній так мало осталось?"

І тут Ларіса начала розворачувать кульок в якому сохранялась закусь і поблєднєла... На кульочку лежали мелесенькі карасики і дві жопки від огірочків, а в одного карасика була майже одгризена голова... І слід зубів такий характерний.

І всі згадали про огірок який не кусався...

Після того Ларіса стала страшно серйозна і ніколи більше не пила за столом де були малесенькі нещасні карасіки, даже єслі і добре прожарені.

.

Ще в категорії: « Тося Радіація »


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info