Зайшла по ділам в один офіс...

Зайшла по ділам в один офіс, ну і в кабінєт начальніка заглянула ненавязчиво, пока дліннонога сєкрєтутка втикала с подружками по мобілє "пра то как ана вчіра кльова тусіла в рістаранє".
Глядь, а там кубки на шкафах, куча всячєських ригалій в рамочьках заботліво на стєнках проізвєсают настоко плотно, шо бєдному стікєру і не втиснуця.
Питаю сєкрєтутку:
- А нафіга вашому шефу такий крутий девайсон із своїх ригалій? Помойму достатошно і вивіски на дверях "дірєктор", а тут зайдеш, як в музєй імєні сібья попадаєш.
- Да ви чьто! Ви знаєтє, у нас очінь умний дірєктор, ніодного сємінара нє пропускаєт, ніодной виставкі!

Пока стояла і бєсєдовала с сікрітаршой, якась коротконога тєнь рисью промчалась і захлопнула двері кабінєта.
- Захадітє, шеф у сібья - каже сєкрєтарша.
Захожу і чуть не впала. Сидить какойти малєнькій гномік в большом чорном крєслі, ручьони склало на століку, окуляром блєстіт:
- Вам чіво? - спитав гномік через губу писклявим голосом, вроді я в нього горшочєк золота прийшла просить.
- Так я вашій секретаркі суть виклала - покоробилась я від дружествєнного "вам чіво" без нормального, общєчілавєчєского здрасті. Я воше не переношу, коли люди не здороваються, тєм болєє по роботі, ібо дєловой етікєт па-любасу должен бути присутнім в жизні любого планктона зверху до низу 
- Я нічєво ніпонял, - вальяжно протянув гномік і заложив під столом ногу, шоб казатись више.
- Так визвіть її, хай доповість вам по-формі. Чо я буду дважди разоряца бєз копєйкі дєнєг, коли у вас секретарша є? - сказала я і нагло всілась без запрошення на стул і тоже заложила ногу на ногу.
- Свєта, - взяв гномік трубку і зморщив лоба до огидності, - тут вошедша дама... - і довго вислухував в трубці от Свєти з чим я прийшла. Поклавши трубку, гномік вскочив з крісла і помчався пряміком до мене. Схвтив своєю потною волохатою ручкою мою руку і почав трясти:
- Партньори, ну шож ви так сразу і нє сказалі, - начав оправдуватись гномік, - я б вас как нада встрєтіл!
- Які ми партньори? Я ваш замовник, а ви ісполнітєль. Вот прішла воочію глянуть з ким буду мати справу і чи варто взагалі, - направилась я до вихода
- Нада било позвоніть, - начав бігти за мною гномік і лєбєзіть, - докумєнти ви аставілі?
- Да, всьо у вашей Свєти, - і вийшла.
Тут згадався мені рингтон від Масяні, який на зарє мобільной связі гуляв по всім тєлєфонам офісного планктона: "Дірєхтар? Да пашол ти в жопу дірєхтар!!!", я заулибалась, сказала Свєті "досвіданія" і вийшла на вулицю.
Ндааа... етот від бидла намного страшнєй сцущэго бидла в ліфті і транспортного хамла. Це бидло сєртіфіціроване. І поетому воно вивісило купу бумажок на стєни - факт доказатєльства того, шо воно непросте бидло, а дрєсіроване. 
Дрєсіроване бидло зєльоного понятія не має ні про прошле ні про будущє. Єму інстінкти нашоптують: тільки тут і тільки січас, рви від життя всьо шо можна і нізя, греби всьо, шо погано лежить і плохо зафіксірувано в пространстві. 
Сєртіфіцироване дрєсіроване бидло знає толк і юзаєт житуху по максімуму...

.
Редаговано в Середа, 01 липня 2015 12:57



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info