Заєць-біляк Єфрєм стояв

Заєць-біляк Єфрєм стояв разом з зайчихою на ім’я Агнесс обабіч широкої асфальтної дороги і дивився як по ній їдуть машини…

- Нащо вони ставлять “зимову резину” при такій зимі? Дебіли чи шо? – риторично запитав у пространства…

- На себе подивись, придурок, - відповіла зай-френдессе…

Єфрєм промовчав і тільки глянув на свою білу, але бруднувату шкурку… А потім на шкурку Агнесс, - також бруднувато-білу…

- Чія ідея була мінять, а? – спитала Агнесс

- Моя-моя…Хто ж знав-хто ж знав? - Це вообще-то - генетика, а не я, понімаєш? Традиції!

- Ага генетика-херетика... Мендель, бля! - Нєт слов, просто, блін, - сказала зайчиха і сплюнула скрізь зуби в землю… В чому я тепер на Новий год піду?

- В сірій? - предположив Єфрєм осторожно

- Агнесса подивилася на нього з прєзрєнієм і зневагою, і нічого не сказала - також з прєзрєнія і зневаги...

- “У лісі в лісі темному, де ходить хитрий лис” – розпочав Єфрєм з робкої попитки примирення…

- Заткнись, - сказала Агнесс. Просто мовчи і всьо, - хорошо?...

Єфрєм замовк, подивився в даль, і закурив…

Пройшла вічність… Вічність непоніманія між животними, яке точно таке ж саме як і у людей…

- Можемо зліпить снігову бабу, ги-ги!” - предложив Єфрєм для вихода із ситуації тлєющего конфлікта… Поняв, що шутка тупа і ізбита, але – вже сказано…

- Хуябу, - мрачно відповіла зайчиха…

.
Редаговано в Неділя, 27 грудня 2015 19:06



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info