Хєрачить, хєрачить...

dl

- Хєрачить, хєрачить, - бормотав Владімір Владімірович, тупо уставившись в розряжений йоптафон.
- Бєдний, бєдний... - сочувственно сокрушався Пєсков, викапуючи флакончик імпортозамєщонної валер'янки в імпортозамєщонний стакан "Jack Daniel's".
- Подумаєш, ну кинув какой-то Трамп... Хотітє, ми вам памятніка закажем? Говорят, в Якутії єсть очень ізвєстний скульптор, - робко прєдложив Мєдвєдєв.
- Ти хоть знаєш, дурашка, сколько стабфонда ушло на Трампа? - строго уточнив Пєсков. - Сколько нєрвов, бессонних ночей...
- Помнітся, ви такоє про Януковича говорили, - замітив Мєдвєдєв. - Потом про Цитруса...
- Ципраса, - ше строже поправив Пєсков.
- Одін хрєн, всьо равно до нас прібєгут за бабками чи убєжищем, - рєзюмірував Мєдвєдєв. - Кстаті, я вам уже показував свій айфон з автографом Стіва Джобса?
Путін устало витащив імєнной маузер.
- Шо ви, Владімір Владімірович? - іспугався Пєсков. - Нєльзя його вот так вот тут расстрєлять.
- Жаль, - констатірував Путін і отрєшонно продовжив:


- Я йому, главноє: шо, скотіна, забув, шо мені перед виборами обіщав?
- Ну а он? - полюбопитствував Мєдвєдєв.
- Я же тогда, говоріт, не знав, насколько ти х... - запнувся Путін і снова уставився в йоптафон.
- Какоє "х"? - не поняв Мєдвєдєв. - "Хорош", что лі?
- Іді, поіграй в корідорє. Не відіш, шо человєку плохо? - злобно витолкав його Пєсков і плотно зачинив двері.
- Ну а ви? - поінтєрєсувався сочувственно, кидаючи в віскі столовую ложку соди. - Вот, віскі с содовой і трошечки валер'янки для нєрвов.
- Хєрачить, хєрачить, - забулькав Путін, залпом вдувши повний стакан. Льод угрожающе затріщав на імплантах.
- Вот не пойму, оні іздєваються, что лі? - внєзапно осєніло його. - Сначала Чуркін завтраками кормив, будто вот-вот завербує Саманту Пауер, пока її наконєц не смістили з должності...
- Кстаті, може, не стоїло так строго наказувать старіка за прокол? - замітив Пєсков, наливаючи "Путінки". - Запийте лікарство...
- Хєрачить, хєрачить... - вдохновився Путін. - Тепер Трамп...
- А вот єго очєнь даже стоїло би наказать, - согласився Пєсков. - Ми тепер тут сидим, значить, без преміальних і отпускних...
- Вот не пойму, в чому смисл бути таким вєлікім, єслі твого вєлічія тупо не замічають? - вдруг пожалівся Путін. - В глаза кажуть: будєт сдєлано, містер Владіміровіч. Ви у нас вєлічайшій міровой лідєр. А по факту таке ощущеніє, будто всьо туже зав'язують за спиною смірітєльную рубашку...
- Ну-ну-ну, Владімір Владімірович. Ви у нас вєлічайший міровой лідєр, і ето факт, - успокоїв Пєсков, осторожно затягівая узли длінних рукавов. - А січас баїньки. День був тяжолий, ви много нєрвнічали, вам нужно отдохнуть...

.
Редаговано в Вівторок, 28 лютого 2017 17:34



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info