Пару днів назад моєму щастю не було меж...

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Клєр Захаровна

kz

Стояла на балконі, наблюдала і тихо радувалась тому, що моє улюблене сусідське слоненятко зверху, начіпивши на кіски яскравих прикрас з жучків-хробачків та пістрявого рюкзачка свалювало на місячишку в табір.

Щоб ви не подумали, що слоненятко справді схоже на слона, ні, це тендітне дівчатко і я взагалі дивуюсь, як цих 30 кеге ваги може видавати такий грюкіт, пересувати щодня шафи і столи пів-ночі

Нє, я слоненятко очінь люблю, не подумайте казна що, просто у нас із слоненятком біоритми не співпадають, я жайворонок, а слоненятко сова, може ліхко кушпелицця до 2 ночі, шо табун слоняр, ліхко...

- нарешті, нарешті я висплюсь, - щасливо бурмотіла я з-під фіраночки, змахувала скупу сльозицю із зморшкуватої щоки і махала уявним зарюмсаним носовичком - прасчяй, сланьонак, надіюсь ти в таборі трохи отжересся, трохи виростеш і до тебе прилетить трохи клепки, шо ти сланьонак-дівчинка, а не хлопчисько-слонисько...

Смєркалось... тоїсть зовсім не смєркалось, був глупий опідень...
... і радість моя була короткочасна.
Не встигла я переформатувати свої біоритми з кажана на жайворонка, як слоньонка депортірували з табору.
Слоньонок чвалав похнюплений, розпатланий, брудний та з порваним портфеликом

Докладніше

Жила в Конотопі Зіна

gorovyi

Працювала в пельменній шо на углу навпроти вокзала шо як на деповську їхать. Красіва така, дородна, ціцьката. В пильменній і на тісті стояла місила, і на ліпці, і як офіціантка могла, одним словом роботяща. Но не жоната. Принця чекала. Ну на вокзалі контингент який? Вєчно мужики, особливо приєжжі чи п'яні лізли лапать і жоніхацця. Вона, конєшно спуску не давала, а потім якось поїхала на мір в Рубін і купила собі на день народження обручку красіву двухцвєтну і носила шоб мужики меньше лізли. І от раз зранку стояла Зіна на тісті, а пообіді в напарниці син в садочку запоносив і та попросила відмінить на роздачі. Ну Зіна без проблем, насипає пельмені, за залом слідкує. І тут з-за одного столика крик, мущіна в піджаку підхопився, за рот тримається. Крик, ґвалт. Вона до нього, а в того зуб зламався, відпав, шось в пільмєнь попало. Зіна за той пєльмєнь, роздушила а там її обручка, зранку як тісто місила то забула знять і злетіла. Ой, леле, вона за мущіну, а він ще й командіровочний, та в поліклініку. Добре поруч, біля вокзалу, навпроти шостого магазіна. В ноги пада лікарю рятуйте, людині шкоди наробила, з роботи виженуть. А лікар вперся, нічого не знаю, це залізнична зубна, хай йде в районну. Зіна в сльози, командіровочний її заспокоює, тіпа та зуб то таке, добре шо обручка знайшлась бо ж чоловік лаятиме. Ну Зіну прорвало, вона йому виплакалась про все, він їй тоже розказав шо сам з-під Харкова, агроном, теж не жонатий, бо шукає одну єдину принцесу як в книжках пишуть. Так слово за слово, розговорилися, а потім і почали стрічатися, їздили одне до одного. Потім вона таки до нього переїхала, а з обручки тієї йому новий зуб зробили.

Докладніше

Я очень люблю философскую литературу...

vc

- Я очень люблю философскую литературу, казала мені одна дєвушка... Легковажна як літо...
- Яку саме?
- Ну, разную... Особенно, Сократа...

Враховуючи той достовірний і прикрий факт, що Сократ за все своє життя не написав жодної букви, та й саме його існування під певним вопросом... то дєвушці неабияк повезло... Або найшла бібліотеку Ярослава Мудрого... Десь в погребі...

- Я тоже Сократа, уважаю, - кажу, - але тільки одну книжку читав його...

- Какую?

- "Молода гвардія"... В перекладі Філарета і Подерв’янського... Видавництво "Веселка"...

- А она про что?

- Про кошового Олєга... Царь такий був... І козак... Від собственого коня погиб, по служебній халатності... Еротіка короче...

- Прикольно... Я еще не читала эту...

Та прочитаєш ше, встигнеш... Всьому своє врем’я...

Докладніше

#святкове

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Вчоний кіт

murzik

Оскільки сьогодні День Конституції, вчоний кіт нявкне два слова на цю тему.
Наша Конституція як символ народовладдя та запорука суверенітету це все достойно поваги та святкування, але мене у цьому основному законі, вже більше двадцяти років муляє один абзац чисто колоніального змісту статті десятої.
"В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України."(с)
Я абсолютно свідомий того факту, що станом на 1996 рік, цього компромісу неможливо було уникнути, з огляду на позірно дружні стосунки з заклятими братами.
Але ж це жодним чином не відображає реалій нинішнього дня. Третій рік триває неоголошена війна, а міністерство освіти та науки, вкупі з парапатріотами, переймається правами рускоязичного псевдонетносу, бо так у Конституції записано.
А що ж робить наш гарант ?
А наш гарант, замість того щоби усунути цей ганебний пункт з основного закону, чим остаточно розірвати пуповину з московською імперією, намагається зібрати конституційну більшість у верховнім шапіто, задля ще більш ганебного поневолення українців, прописавши в Конституції особливий статус ОРДЛО, чим фактично позбавить Україну унітарності.
Нема що святкувати, як той казав.

 

 

Докладніше

Весь час намагаюся понять хто такі блогери...

gorovyi

Весь час намагаюся понять хто такі блогери і хто такі лідєри мнєній. Чи це одне й те саме чи нє? Чи треба на них вчитися чи мо якійсь іспит здавать екстерном?

Чи можна, напрімєр совмєщать? Чи може блогєр буть на зарплатні чи тільки його можуть на шару годувать? Чи це робота чи общєствєнне навантаження, чи може взагалі благодійність?

От єслі ти поет чи пісатіль або може котиків постиш то ти автоматично блогєр чи нє? А єслі економіст то ти маєш право казать шо ти лідєр мнєній?

У мене в дворі живе бувший мєнт так його й досі всі слухаються на всякій случай, так він вроді як лідєр мнєній, а в фейсбуці в нього в друзях тільки Льоша грущік з магазіна то виходить шо даже на блогера не тягне.

Вопщєм бардак. Треба петицію Президенту написать шоб розрбрався, шоб може поліція чи прокуратура, а мо й Конституційний суд дали визначення, звірили терміни і крупним шрифтом надрукували в Урядовому Кур'єрі бо інакше ніколи не буде порядку ніде.

І да, треба шоб пояснили пошаговр як робить єслі нада блогера наказать чи засудить шоб навєрняка.

Докладніше

Література...

vc

Мене трохи лякають люди, які хваляться тут на ФБ, що у віці 35-45 років читають Бальзака... Або Анну Карєніну, наприклад...

Я, звичайно, діко ізвіняюсь, але - що ж ви читали тоді аж до цього часу? - "В країні сонячних зайчиків"? "Пригоди кота Чорнолапенка"?

Читати в бальзаківському віці Бальзака - то дурний тон. Якщо ви досьогодні його не прочитали, то хай уже й лежить собі. Нічого з ним не станеться... Тим більше з Анною Карєніною...

Книги - це як одяг... Диряві леггінси, і леопардові лосіни мусять бути поношені до тридцяти років... В цю ж епоху мають бути прочитані Кортасар, Генрі Міллєр і Керуак. Всьо! Це аксіома...

Я особисто зараз читаю всяких маловідомих балканців... Їржі Гаїчек, Углєш Шайтінац, Срджан Срдич...

Прелєсть цієї літератури в тому, що її можна з будь-якого місця почать і на будь-якому місці покинуть... Без всякого жалю і відчуття втрати...

- "Чому вчить нас ця книга, діти?" - питала колись у нас перша вчителька Марія Михайлівна...

- Ця книга, Марія Михайлівна, - не вчить нас абсолютно нічому! І в цьому її головна цінність...

Або ще люблю всіляких тібетських лам та йогів... Тут інші зваби. Я б так сказав: "Ніхрена не понятно, але все ясно"... Ці книги можна читать навіть задом наперед або догори ногами. Не влія вообше ні на шо...

Докладніше

Навіть не очікувала, що серед вас...

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Клєр Захаровна

kz

Навіть не очікувала, що серед вас так багато поціновувачів "Справжніх монстрів"
Ну ладно Захарна, одним воком втикала іноді, що дивляться зайчата. Втикала нє болєє в картінку, сюжетну лінію ващє не просікала по причині жутчайшої зайнятості і завжди возмущалась невідомо кому: дожилися... ми в дитинстві колобками і Телесиками захоплювались, принцесами і тридев"ятими царствами, а це покоління пепсі що запам"ятає? Сміттюхів з каналізації?
Не можу ніяк вкласти в голову цей парадокс, але на Сміттюхах і не тільки, туди були домішані Скруджі, Ніндзі Черепашки, чіпідейли, русалоньки, долматинці і ще багато чого - отлічьні зайчати взошлі.

Парадокс? Не думаю)))

Докладніше

У мене періодично бувають такі випадки...

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Олена Добровольська

У мене періодично бувають такі випадки, коли мої фейсбучні друзі витягають на світ Божий скріни з камінг аутами якихось "хароших рускіх" (ОМГ!). Ну як камінг аутами, це зазвичай пости з відкладеними у часі вибухами консерв. Наприклад - українци нє пішітє на українском (а нахуй йти не намагались?)

І ось елементарна цікавість тягне тебе піти і почитати коментарі. А там 28 спільних друзів. Причому пристойні ж люди, йоханийбабай. А ти така ні в зуб ногою - з яких нєдр оця вся маячня лізе, а головне навіщо.

Мої особисті експерименти на цю тему закінчилися навесні 2014 року. Була у мене в друзях одна тьолочка постбальзаківського віку. Московська поетеса. Ну оце все - лобзай мене своєй лобзой і таке інше. Під час Майдану вона писала патетичні коментарі на тему того, як вони там всі за нас переживають. А потім хуяк - і анексія. І всьо. Переживання як рукою зняло. Почалися набіги з лінками в зубах про "польский віночок", бандеровци, фашисти і повний набір. Я людина нетерпляча і швиденько послала нахуй і поетесу, і її екзистенціальних недойобаних подружок.

Чого і вам бажаю. Адже рано чи пізно вони все одно луснуть лайном, а ви в цей час стоятимете поруч.

Докладніше

Вчора ввечері кажу Котові

  • Опубліковано в Всяке разне
  • Написано Леся Полищук

lp2

- Завтра омріяний вихідний, сьогодні будемо до пізна фільми дивитись, чудова нагода і спати можна скільки хочеш.
Я, щоб ви розуміли, кіно дивлюся по темам. То про зомбі мені замандьориться - дивлюся три-чотири фільми. То комедії пародійні. Вчора моєю темою були альтернативна реальність і альтернативне майбутнє. До другої встигли два фільми глянути "Гаттака" бомбезне кіно, тримало в напрузі, гарно зняте, режисер молодчага. "Хмарний атлас" - актори вау і сюжет захопливий. Спокійно заснула з впевненістю, що на завтра спатиму до десятої мінімум.
Сьома тридцять - дзвінок, Дмитрик.
- Мама, я завтра вже приїду!
Вичавила з себе спросоння "круто, чекаю, цьом" і виключилась з телефоном в руці. Сьома сорок п'ять, дзвінок, мама.
- А ти що ще спиш, в тебе вихідний чи шо? Ну то спи.
Роздратовано рохнувши в слухавку "угум" закрила очі, ще не втрачаючи надії заснути знову. Восьма нуль нуль. Дзвінок. Братік. Бодрий.
- Мала привіт! З Днем конституції! Альо, чуєш? Зі святом, кажу.
- Зі святом блін!
- Ти що ще спиш?
- Ні, блін, не сплю вже давно!
- То спи!
- Можна, так?
- Чо ти псіхуєш? Тю, я її зі святом вітаю, а вона псіхує! Пока.
Хотіла одна кобіта виспатись, точно знала що може, бо завтра вихідний. Зараз осьо! Ласкаво просимо до альтернативного майбутнього!
 
Докладніше

Наїлась, блядь, або шо ви знаєте про хуйовость і ахуєвшесть ресторанів

tb1

Схотілось мені супчику в обідню пору, шоб далеко не бігти пішла в Поляна.
Шо я вам скажу, тікать треба було, коли офіціант прийшов з таким ліцом типу ми його били, а потом у ще й цуцика ізнасіловали.
Але я вперта - замовила бульйон і овочі з куркою. 
Як не странно, але сначала мені принесли - второє. Тут би мені і втекти, но я ж вперта. Тіки попитала, "а бульйон буде?" після того офіціант ходив питать хвилин з дваццять де бульйон. Колезі принесли висушееу на чіпси смажену картоплю і через півчаса кампот, коли вже він усі зубочистки догриз.
Тут би нам і втекти... Але ж бульйон....
Принесли його, я така шось пробнула і понімаю, шо шото не то... Кароче, із-за любві к клієнтам, чи якось так вони мені приготували бульйон із курки, яка давно вмерла, сильно давно, так давно, шо ніхто й не згадає, і паспорта на неї потєряні. Коли я розділила шматок мняса в тому бульйоні, то смерділо так, шо можна було предположить, шо курка знала ще юного Троцького.
Слава Богу бульйон взяли в зад. Надіюсь його не посиплять страшно чорним перцем щоб подати знову 
Рік тому тут мені подали суп з овочами аль- денте, картопоя так точно скрипіла на моїх зубах сильно денте. Тоді я не вказувала цю ресторацію , давала їм шанс. Але наглота і ницість сьогоднішнього вчинку не лишає їх ніяких шансів.
Вобщем основатєлі і сотрудніки Поляни, ви вектор самі знаєте, чи вам подробно розказать.
#ригающійсмайлік

Докладніше

Президент Франції Еммануель Макрон...

vc

Президент Франції Еммануель Макрон в розмові з президентом України демонстративно згадав Анну Ярославну, підкреслив її українське походження та відзначив давні зв’язки України і Франції..

- Ну, і подумаєш, - мовив в голос Владімір Владіміровіч... - У нас он тоже є своя древня баба... Красіва така, як її?
- Валєрій Лєонтьєв, - підказав Діма Мєдвєдєв...
- Сам ти Валерій Лєонтьєв, - сказав Путін... - Красіва, кажу...

- Кому як, - розмишляв Діма... - Для мене, напрімєр, самий красівий Будьонний... Семен Михайлович...
- При чому тут Будьонний?
- А чого б і ні... Все ж лучше, чим Коні твоя...
- Які коні? - почервонів Путін... - Я до коней вже тиждень не підходив і близько...
- Та не "коні", а Коні - собака...
- А... Собака - то да... "Собака биваєт кусачєй" - пригадав про шось Путін і осторожно почесався в паху... - Коні, кстаті, давно здохла... Юме осталась...
- Ше б не здохла - согласився Діма... Прикинь як їй жить було з таким статусом - "собака Путіна"... Це ше хуже чим "дочь Пєскова"... Юме хоть не поніма ніхрена по нашому... Одне тіки слово й зна - "Куріли"...

Докладніше

За даними соціологічної служби Центру Разумкова...

vc

За даними соціологічної служби Центру Разумкова, чотири проценти громадян України вважають день Конституції найулюбленішим святом…

Чотири проценти!!!!!!!!

То єсть, єслі я правильно поняв, в країні десь живе майже два мільйони людей, які люблять празнувать День конституції більше ніж Новий год, Різдво, іменини і Великдень… Це в той час, коли всі інші мільйони українців, ні про який день Конституції навіть не підозрюють аж до того часу пока хтось не скаже, що “завтра ж виходний”…

Секта якась, не іначе...

Странні тіпи, подозрітєльні, я б даже сказав…Мутні… Хотілось би подивиться їм в очі рєзко…

Це ж вони, мабуть, до дня конституції печуть пироги якісь, шампанське купляють, салат “Мімоза” роблять… Готовляться… Потом певно, п’ють, пісень співають, б’ються коло клубу…

Даже страшно подумать, як вони отмічають, допустім, День меліоратора…

Докладніше

Коли я чую, як люди скаржаться на погоду та на клімат...

vc

Коли я чую, як люди скаржаться на погоду та на клімат, то хочеться розказати, що:

В ранню історію землі дощ без перестанку лив кілька десятків мільйонів років. Причому скрізь... І в Лубнах, і в Сквирі, і в Золотоноші... Понімаєте???? - Мільйон років іде дощ... А потом - ше мільйон... І ше... І ше... Хмарно без прояснень бля... І ніякої радуги!

Слава богу, шо тоді ше нікого не було, а то точно поспивались би від нудьги й високої влажності...

В Сухих долинах Антарктиди дощ останній раз ішов два мільярди років тому... Хоч їм там і без дощу весело... Як мінус сорок, то вже можна купаться... Бо обично мінус шістдесят... Ну, да, там самі пінгвіни пошти... Ну то й шо? Пінгвін шо - не чєловєк, по-вашому?

В 13-14 століттях в Європу прийшов так званий малий льодовиковий період... А це не так уже й давно, кстаті... Впродовж півстоліття температура на континенті влітку не піднімалася вище 8-9 градусів. Ціле покоління народилося прожило і вмерло, так і не знаючи, що воно таке - те літо! До того ж, в цей час якраз ізверглося півсотні великих вулканів по всьому периметру планети...

Всю жизнь в холоді, в копоті, темноті і среднєвєковому нєвєжестві... Без в’єтнамок, сарафанів, без купальніків і коктейлів "Малібу" в шезлонзі... Без шашликів на майські...

А ви на дощик скаржитесь... Ич які...

Докладніше

Від серця відриваю але треба

podolaihama

Останній Лис з серії жідобандерики, більше не буде.

Продається унікальне ля-ля-ля, єдине у своєму роді бла-бла-бла. Ручна вишивка по льняному полотну. Ручна - означає саме ручна, конкретно голка-нитка без машинки.

Розмір 30х30 см., натягнуто на підрамник з акуратною дерев'яною рамкою, готове до інтер'єрного або колекційного вживання.

Раптом будуть якісь питання - маякуйте в приват, все відповім! Дякую!

Фото Івана Семесюка.

Докладніше

Пані і пацанове!

podolaihama

З неба впала циклопічного масштабу новина - скоро їбане концерт Пирятин Гурт.

Їбане він 15 ЛИПНЯ в Києві на Подолі в закладі Rebra & Kotlety. Вся інфа на афіші (за безкомпромісний і дєрзкій дизайн якої дякуємо пану Андрій Гончарук).

З технічних причин концерт перенесено з 1 липня на 15, за що перепрошуємо, а шо робити). Отже 15 липня все буде, рібята, в найкращому вигляді.

Початок о 19.30, вхід 150 гривень грошей. В програмі нові пісні, алкоповстання, самоспротив та взаємне піклування.

Дякуємо, поки не ясно за шо! Але, однак, втім, проте!

Фото Івана Семесюка.

Докладніше

Наповнення старої книжкової шафи...

gorovyi

Наповнення старої книжкової шафи це такий самий фейсбук тільки паперовий. Сьогодні побачив, що треба поправити поличку, заліз і застряг на кілька годин.

Тут є все. Безумовно титуловані супер-зірки, штибу Макса Горького чи Сашка Пушкіна. Марина Цвєтаєва в шести різних акаунтах. Понятно Некрасов, Лєрмонтов, злайкані до дірок.
Потім куча всяких блогерів. І хохмач Маршак, і анафемник Толстой, і якісь Тиняєв з Твардовським.

Окрема тєма поети. Все як зараз. Маяковські-Єсєніни на виду, за ними, понятно, Платон Воронько, Євтушенко, Ахмадуліна. Вже потім ті, хто тоже пише, но не так авторитетно, якісь Кедріни, Бородуліни, Грибачови, Вилєгжаніни...
Тихенько в куточку шлють один одному лайки і строфи Ніни Опанасенки, Любові Голоти, Ганни Чубачі і Ліди Кульбаки.

Заглянеш в шафу і розумієш, шо нічого з роками не змінилося. Все так само.

"В маминій пісні - начало начал,
В маминій пісні - совість народу,
Наша колиска й останній причал
Вишні цвітіння і дівчини врода..."

Зато поличку порихтував і пилюку з акаунтів витер.

Фото Ruslan Gorovyi.
 
 

 

Докладніше

Олександр Шлапак подав у відставку з посади голови правління "Приватбанку"...

vc

"Він виконав свою місію" - каже банк...

Яку-таку місію, - я не знаю... В мойому представлєнії, всі банкіри мають ходить в чорних циліндрах та фраках, і носить на спині мішок грошей, на яких написано "$" і "1000000000000"... Ше курить сігару... По крайнєй мєрі, так банкірів всігда малювали в журналі "Під прапором ленінізму" на останніх сторінках...

Ніяких інших місій в банкірів немає, думаю...

Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info