МІРАВОЙ ЗАГОВОР Дєйствіє шосте, кульмінаціонне…

Кімната, в яку просунув голову Путін, представляє собою полутьомне поміщеніє. На полу видно остатки затертої пектаграми і валяється недоїдений дємонами шматок сала з проростю, - видно їтось їх спугнув посеред трапези; вероятно уборщиця… Спиною до Путіна, коло вікна, стоїть полковнік подводной развєдкі з Волині… На голе тіло у нього одягнуте красіве кімоно, ручної розшивки, на якому ізображена сцена, в якій красіві стройні гейші з Волині розгружають вагон з цементом. В руках у полковніка художественне опахало з якогось красівого матєріалу. Возможно, із пєр’єв дікого казуара…


Путін: Здраствуйтє, любезнєйший! Давно мічтав з вами познакомиться і авладєть основами цього дрєвнєго боєвого іскусства…

Внізапно полковнік рєзко поворачується ліцом до Путіна… Глаза його налиті кров’ю, а ліцо ізображе желаніє страшной мєсті та віковічне прагнення української нації до самостоятєльной жизні… Він похож одноврєменно на Брюса Вілліса, на молодого ріжісьора Акіро Курасаву та на раздражонного старого Івана Мазепу, іменно в той період, коли у Мотрі були місячні…

-Здраствуй-здраствуй, хуйло йобане! – каже він з придиханієм… І це сама главна репліка всієї п’єси..

Путін тіряє цвєт ліца і намагається утекти. Але ясно вже шо він обрічьон і пріговорьон… 

Одним акуратним длінним прижком полковнік настіга свою жертву, з розгону отточеним двіженієм засовує йому в сраку опахало із пєр’єв каузара і робить два сложних художественних проворота… Путін помирає в страшних муках майже мгновєнно і падає додолу як мішок з гавном… Потом оказується, що цей удар опахалом – одна з найсєкрєтніших технологій в історії дрєвніх єдіноборств, який називається “тін-пу-ло-хуй”, шо в переводі означає “Сон мьортвого дракона за двє сікунди до піздєца, визванного тєм, шо йому в сраку запхнули опахало з пєр’єв казуара”… Цьому удару полковнік двадцять п’ять лєт учився в монастирях сєвєрного Тібета. А потом ще одтачував це мастєрство в тіченії п’ятнадцяти лєт в школах Шаоліня… Так шо даже непонятно, коли він успів пожить на Волині, ну то – нюанси…

На задному фоні хор ісполня якусь увертюру з стіхов Корнєя Чуковського… Точно слов не розібрать, ну шось тіпа: “вот і проучіл злодєя, вот і трахнул бармалєя…”

В комнату заходить примара в чорному одіялі. Це персонаж Неотвратімость Сутьби.. Ліца її не видно. Видно тіки, шо на голові її якась коса в виді хлібо-булочного іздєлія, а в руках костиль, який вона прикриває марльою, бо стісняється своїх увєчій… Вона підходить до бездиханного трупа діктатора і намагається в нього плюнуть слиною… Але в неї нічого не виходить, бо вона недавно їла на завтрак жарені яйця і слина липка та тянуча, то вона просто не долітає до мертвої жертви… Замість цього вона пинає його ногою, на якій вдягнуті туфлі з каблуком сорокап’ятисентиметрової дліни… Прівєт Валодя, дапіздєлся?, - вопроша вона риторичеські, бо Володя вже ніхуя не чує… - А я предупреждала, каже вона… Залазить у внутрішній карман трупового піджака і достає якісь документи, перев’язані бічовкою… На документах написано: “Савєршенна сікрєтна. Газові кантракти”…

Одкриваються двері наразпашку… В дверях стоять Обама, Меркель, Аліна і Діма… Діма грає на плейстешйні в развлікающу стратегічеську ігру, в якій Кінг-конг судиться з Ніколаєм Валуєвим по дєлу о груповом ізнасілованіі нєсовєршеннолєтніх поні…

Обама (голосом Едіпа): О сину мій! Що ж ти наробив! Ти розбудив міровиє сіли зла… О, горє-горє, нам всєм…

Всі мірові сіли зла в даний момент отдихають в Анталії. Вони лежать, завернуті в красіві парео, в ящику Пандори в тіні, бо сильно жарко…

Сили зла: не драматізіруйтє… у нас сієста… І вообще, - нам похуй єслі чесно…

Конець шестого дєйствія…

.
Редаговано в Середа, 30 липня 2014 18:00



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info