НАВЗДОГІН

Фото Уляны Галич.

#урбамістика

навздогін за тобою ітимуть дощі,

затираючи слід, що уже відболів.
ці осінні шляхи – на Чортків чи Борщів,
як асфальтова стрічка у косах землі.

як на золоті часу туманний покров.
яблуневі сади пахнуть сидром і сном.
це святиться вода, обернувшись на кров.
це твоє воскресіння з моїх хромосом.

це жорстокі реалії вічної гри.
діти знають про смерть, але вперто мовчать.
я пишу на сувоях старої кори,
на прозорих листках, на поверхні свічад.

я пишу про любові гіркий післясмак,
про одне із імен твого втілення тут.
доки сіється з неба римований мак 
і вростає корінням у цю пустоту.

доки пізньої музики ритми і звук,
прорізаючи простір, вивершують час.
у куточку кімнати маленький павук,
ніби древній господар, чатує на нас.

і уже не важливо, кому і коли 
обіцяли, трималися, вірили у…
ця химерна вода має колір смоли.
ця ріка ще не знає, що я допливу.

доки небо тривожить сакральна глибінь,
їжу братимуть з рук вересневі коти.
я прийду наче дощ – навздогін у тобі,
щоб нікуди із тебе уже не піти.

.
Редаговано в Вівторок, 06 червня 2017 22:25

Схожі матеріали (по тегу)

Останнє від Уляна Галич

Ще в категорії: « БО ЛІТО ХТО »


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info