Мі-8

Фото Уляны Галич.

гвинтокрили військової авіації,

пролітаючи над нашою хатою, будять мене уранці.
сердиті гуркітливі птахи.
і дивлячись їм услід, я загадую: куди, навіщо?
чи дійсно усі герої житимуть вічно,
і де закінчуються їхні шляхи?

чи є там небо - липневе, бліде, тривожне.
милостиве до переможців і переможених.
чи справді воно там є?
кого рятує музика, а кого - цигарка?
чи хтось перед сном читає Діккенза і Ремарка,
чи п'є?

або наприклад - кабіна. як вона облаштована?
чи є у пілота дівчина? хто вона?
вони зустрінуться в наступний четвер - 
хоча надія на це доволі примарна.
і знаком питання поміж землею і хмарами
зависає зелений гелікоптер.

і вже нема ані часу, ані іншого простору.
і ніхто ні з ким не воює - просто
горизонт вирівнюється на мить.
бортмеханік згадує матір, - каже, що сумує за нею.
а іконка Діви Марії над приладовою панеллю
мовчить

 
.
Редаговано в Неділя, 30 липня 2017 09:50

Останнє від Уляна Галич

Ще в категорії: « СОНЯХИ РЕТРОСПЕКТИВА »


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info