ПУСТОТА

ПУСТОТА

в опівнічній порі не виходь на обрив
де впадає ріка у небесну предтечу
де з твоїми дідами Господь говорив
про одвічну дорогу лелечу

крізь піски і провалля крізь ветхі часи
крізь космічні колонії на Андромеді
чуєш гавкіт? то гончі зажерливі пси 
йдуть слідами великих ведмедів

тож не бійся нічого ‒ множинність смертей
лиш подоба бліда тої справжньої смерті
коли все затихає і гасне проте
тільки в цьому і є абсолютна відвертість

і в безмежному скопищі власних пустинь
у химерному плетиві диму і чаду
все що досі тримало тебе – відпусти 
пустоті покорися і падай

.
Редаговано в Четвер, 10 серпня 2017 18:02

Останнє від Уляна Галич

Ще в категорії: « ПОЛЮБИ БО ЛІТО »


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info