НІКАРАГУА

Фото Уляны Галич.

#межиріччя

НІКАРАГУА

коли-небудь я переїду в Нікарагуа 
в невелике містечко на березі Тихого океану
тусуватимусь із місцевими бродягами 
або вирощуватиму цукрову тростину й банани

вивчу іспанську та декілька діалектів
і – оце вже обов’язково – навчуся їзди на ровері 
не варто думати що це буде легко
але мій спосіб життя нарешті стане здоровим

моя шкіра засмагне до чорноти 
імовірно я втрачу декілька кілограмів
це та межа яку одного разу судилося перейти 
ніби сакральна тиша що панує у храмі

опісля того як звідти вигнали торговців і лихварів
опісля того як падре відправив ранкову месу
я годинами роздивлятимусь казкове небо вгорі
відмовлюсь від анархізму і музики Менсона

або не відмовлятимусь ні від чого – спробую все
продегустую марихуану і тисячу сортів кави 
переїзд в Нікарагуа – це єдине що має сенс 
коли повітря таке вологе й ласкаве

коли не хочеться говорити нікому про суть речей
можна палити листи і згрібати листя
або повірити в те що неодмінно втечеш
навіть якщо про це не молився

і нехай це буде не Центральна Америка чи Непал – 
коли ми починаємо це вже точно надовго
сідаєш на ровера крутиш педалі й пильнуєш аби не впав 
а потім посеред міста пригощаєш мене хот-догами

 
 
 
.
Редаговано в Середа, 30 серпня 2017 23:20

Схожі матеріали (по тегу)

Останнє від Уляна Галич

Ще в категорії: « ВСЕ СІЛЬ »


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info