МІФОЛОГІЯ РИБ (V)

#межиріччя

МІФОЛОГІЯ РИБ (V)

гострим краєм крила краяти горизонт.
губити пір'я, пробувати себе в польоті.
ніби нема на світі ніяких бід і гризот,
окрім нашого літа, відкладеного на потім.

крім невикопаної картоплі чи пустого гнізда.
глянь – тужавіють китиці винограду.
коли сонце заходить – сходить вечірня звізда.
ми про неї читали, пригадуєш?

на сторінках книги – з якої хтось говорив.
там було про любов і про погану спадковість,
про ячмінну хлібину й декілька риб,
і про те, що початок всього – у слові.

ми ловили це слово у срібну верш – 
слово-рибу в лагуні, у вигаданій нами водоймі.
тож, коли ти летітимеш поверх мостів і веж,
нехай воно світиться у твоєму домі.

як священна лампада чи старий ліхтар.
ми – столітні кити. ми – досвідчені пелікани. 
краєм крила можна доторкнутись до хмар.
дотягнутись до неба – хвостом або плавниками.

 
.
Редаговано в Понеділок, 18 вересня 2017 22:42

Схожі матеріали (по тегу)

Останнє від Уляна Галич



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info