МІФОЛОГІЯ РИБ (VI)

Фото Уляны Галич.

#межиріччя

МІФОЛОГІЯ РИБ (VI)

на дні Маріанського жолоба, де не бував ніхто із живих, 
глибоководні риби плавають із саморобними ліхтарями.
коли здається, що останній звук на планеті затих – 
сила звукових коливань міцнішає і вдаряє

прямісінько в голову – точніше, в мозковий центр.
у який-небудь гіпофіз чи гіпоталамус.
з рибами – набагато простіше. 
вони дозволяють уникнути драматичних сцен,
полюбити вбогих і безталанних.

наблизитись до ватерлінії, осягнути гештальт.
це – наче пишеш в нотатнику, і за тим – стираєш.
це відкрити в собі Америку 
і додати до неї п’ятдесят перший штат,
змирившись з усіма її божевільними і з тиранами.

це якась така гранична, межова простота.
декілька римованих слів на серветці з італійського ресторану. 
літературна алюзія. гіпнотичний стан.
або навіть ілюзія цього стану.

тільки з музикою – усе інакше, вона – вимогливий комісар.
в неї чіткі критерії й категоричні імперативи. 
її чули Шевченко й Моцарт, Пліній і Сартр.
за великим рахунком, вони були побратимами.

тож усі ці таємні риби, усі ці віщі слова – 
певні спроби наближення, інтеграція у взаємну осінь. 
у мене був друг, що десяток разів тонув, 
та кожного разу – випливав. 
а от на одинадцятий це йому не вдалося.

.
Редаговано в П'ятниця, 22 вересня 2017 11:16

Схожі матеріали (по тегу)

Останнє від Уляна Галич



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info