ХІІІ

Фото Уляны Галич.

#міфологіяриб

ХІІІ

любов і спокій. кров і маргарин.
це небо піднімається з перин,
і кожен порух, кожен звук фіксує.
це риби сплять на піщано́му дні,
а кожен день відлунює мені
отим ім’ям, що промовляють всує.

і так триває з року в рік, а ти
не можеш перестати. перейти
на бік добра, що вирвалось із тиші.
розлити чай або розлити ртуть,
а десь фіалки на вікні цвітуть, 
і йдуть листи додому довгі тижні.

вода тече і час тече навспак,
і ми з тобою – тільки тут і так,
і майже зараз виростає ніжність.
город: картопля, морква, буряки…
тобі – така, і ти мені – такий.
а світ навколо – непорочно нижній.

його суцвіття – непорушне дно.
пісок і мармур. спокій і вино.
тримай цю панну – їй бракує лиха.
русалки сплять – і мушлі їхні сплять.
це відзвуки тамованих проклять,
що їх старі мольфари шепчуть стиха.

це гори терпко дихають у синь.
це в тебе підростає другий син. 
і все тече, усе живе – натомість 
твоя любов перепиняє хід,
і гине непомітно, як шахід.
без нарікань чи зайвої утоми.

і хвилі – плюсь, а потім – ще раз – плюсь.
я не боюсь. ти чуєш, – не боюсь.
лише росте печаль моя планетна. 
і мокне світ – туман іде здаля.
вода і кров. кохання і земля. 
це риби б’ють хвостами об тенета.

 
 
 
.
Редаговано в Середа, 04 жовтня 2017 12:56

Схожі матеріали (по тегу)

Ще в категорії: « ХІІ XVIII »


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info