ДОРОГА

#межиріччя

ДОРОГА

а дороги назад – нема…
як нема у ріки зворотної течії.
як нема старого фотографа, котрий знімав
безпритульних дітей і собак нічиїх.

а ще він любив жовтневі ранки – вологі, глевкі,
сповнені безумних туманів і ритуальних вогнів.
коли у тотальній тиші проносяться тіні стривожених їжаків,
а всі невпокорені душі зостаються одні.

та що він любив – неважливо, як і те, 
про кого були його останні думки.
дорога назад – це дерево, яке ніколи до себе не доросте. 
це початися із нікого і закінчитися ніким.

зумисно порушити всі кордони, перейти рубіж,
скуштувати пороху і безліч заморських страв.
їж-молися-люби. їж. їж. 
забери своє, доки хтось інший його не забрав.

а старого фотографа більше не згадуй. 
про нього – мовчи.
в інстаграмі постять фоточки домашніх крекерів і борщу.
осінь знову прийшла і знову не закінчується нічим.
ти кажеш мені мовчати,
і я мовчу.

 
.
Редаговано в Середа, 25 жовтня 2017 23:32

Схожі матеріали (по тегу)

Останнє від Уляна Галич

Ще в категорії: « ПУСТЕЛЯ ХОЧА »


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info