Справдешній перформанс...

vovk

Справдешній перформанс - це завжди несподівано. Як любов, як смерть, як перемога збірної Греції. Короткий сплеск народного духу у сірому морі буденності зафільмувати важко. Навіть зараз коли камера висить в кожному утюзі. Але справжня Пригода не фільмується від слова зовсім.

Вона стається з тобою у дев'яності, коли тобі 14, ти вернувся з горів і ранок лише займається. Коли ти чимчикуєш ще сонним вокзалом, а залишений жінкою напризволяще турист не витримує зову природи, надіває наплечника, хапає клітку з вухатим кімнатним песиком і, зажавши 2 гривні на туалєт, біжить перед тобою до привокзального скверика. Але по скверику блукає похнюплений з похмілля участковий, тому турист звертає до найближчої хрущовки, встає під ринву і почина з насолодою сцяти.

В той самий момент на балкон другого поверха виходе сантехнік дядя Коля. Якусь мить він сердито дивиться на це неподобство, далі розстіба ширінку, вийма натрудженого робочо-крістьянського хуя і почина прицільно поливати туриста. Турист перелякано матюкається, крутиться по осі, обсикає плащ артистці Зої Іванівні, мочиться на песика і попада у відкриту банку зі сметаною, яку перекупка Анжела Петровна вже продала і зараз шукає кришку. Зоя Іванівна пиздить хулігана елегантною сумочкою набитою банками її любимої кока-коли, зляканий песик верещить голосом Робертіно Лоретті, Анжела Питровна кида у гаспида спаскудженим слоїком і вибива вікно пожарнику Віктор Борисовичу, пожарник за якусь мить висувається з вікна і окатує всю цю комедію дель арте відром води, а вилізші на балкон третього поверху два брата-довбойоба Бодьо і Ігорко знімають штани і починають сцяти на дядю Колю, який з переляку збиває з перил жінчин вазонок, який падає прямо під ного пані Ліді, яка згідно вранішнього ритуалу годує безпритульних котиків. І всі ті перелякані котиська з воєм бризкають врозтіч, збивають з ніг участкового Мирона Петровича і заставляють обісратися бомжа Вітю, який якраз порпається в смітнику і побачивши розлютовану зграю помойників лякається лютої еволюційної помсти.

А ти собі стоїш, дивишся на цей рейвах і з гіркотою жалкуєш за останніми кадрами плівки змарнованими на вічний Яремчанський водоспад. І за тим шо до винаходу народних фотосмартфонів лишилося більше десяти років.

Фото Вовчика Сірего.
.
Редаговано в Вівторок, 12 грудня 2017 17:39



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info