ХХ
- Написала Уляна Галич
- Опубліковано в Поетічеські досліди
- Друк
ХХ
біла рибина запливає на середину ста́ву
чорна рибина занурюється глибше в намул
обрій світлішає
день починає свою виставу
перше проміння падає на замковий мур
снігом притрушені вулиці вилиці подорожніх
гостро і стрімко – така природна глибінь
на замерзлому склі розквітають левкої і рожі
а ялини у парку – голубі
холоднішає подих Бога повітря зовсім прозоре
трохи музики трохи світла трохи води
хтось невидимий прямує шляхами зоряними
і здригається шкіра землі від його ходи
все навколо наповнюється передчуттями
все – вогнями і радістю
щедро пульсує сміх
тільки риба мовчить і мовчки править світами
тільки риба мовчки благословляє всіх
Редаговано в Вівторок, 12 грудня 2017 18:01
Tagged under
