ПОШТІВКИ

Фото Уляны Галич.

#вододіл

ПОШТІВКИ

яскраві поштівки цієї зими.
а що на звороті? ‒ розмерзлі калюжі. 
дими і тумани. тумани й дими.
і ми, з листопаду ще трохи застуджені.

і світло, що б’ється, як пташка в руці.
і день, що згасає уже пополудні.
померлі з’являються наприкінці,
коли усі площі й провулки безлюдніють.

коли з українських містечок і сіл,
сполоханий чимось, втікає Святвечір.
і тільки чумацька йодована сіль
відсутність агонії нам забезпечує.

і тільки сніги чи уява про них,
чи трохи води на хмільнім підвіконні…
це місяць краплини серпанку зронив.
це мчать довкіл обрію зоряні коні.

копитами їхніми кришиться брук 
і рветься осердя мого середмістя. 
це потиском теплих і бажаних рук
усе розпочнеться.
все зрушиться, зміститься.

і врешті завмре у чеканні весни
на диких полях непростого полюддя.
дими і серпанки. серпанки і сни.
померлі з’являються ближче до лютого.

це вічна, як вічність, жага забуття.
чи прагнення тиші в любовній бентезі.
зима – це маленьке безжурне дитя,
зігріте овечками в яслах поезії.

 
 
.
Редаговано в Середа, 24 січня 2018 20:13

Ще в категорії: « КИТИ ХХІІІ »


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info