ЧУМАЦЬКЕ

Фото Уляны Галич.

#межиріччя

ЧУМАЦЬКЕ
1.
такі як він – котрі не вірять в здоровий спосіб життя
підносять оцю буденність й несуть її ніби стяг
такі як він що тримають світ як відзвук темної зони 
стоять непорушно посеред натовпу забитих містян
/немає нічого вагомішого за вчасний вивіз сміття/ 
такі як він – одиниці на тисячі й мільйони

такі як він – видатні мисливці а їхній дар 
полягає в умінні бити і стійко витримувати удар 
їм ніхто не готує купіль і рушників не шиє 
та не варто думати що подібна ноша – тягар 
понад їхніми головами на північ летять табуни гагар 
чорним-чорним в повітрі виблискують довгі шиї

2.
такі як він – пишуть музику пишуть картини пишуть листи
їм дозволено все – їм вдасться пірнути і доплисти 
їхня темна вода вирує ‒ їхня червона риба 
ніби стару луску скидає страхи – хвости 
б’ють об лід б’ють об древні скрижалі й нові борти 
полуде́нне сонце палає ‒ лупить тривожно ринда

вистилає шляхи вперед іскриста водна глибінь 
всіх свистати нагору – всі сили кинути в бій
це коли приходять у сни якісь нетутешні постаті 
і розказують про минулу славу комусь – тобі
їхні списи гострі їх мустанги чорно-рябі 
діти прерій – жертви цивілізаційного поступу

3.
а такі як він – отамани грабіжників і борців 
їхня воля сильніша навіть за зброю в руці 
такі як він безумовно знаходяться в зоні уваги 
їх не любить суспільство – натомість люблять жінки
вони граються словом – полум’яним жаским 
а суботніми вечорами окупують місцеві клуби й сільмаги

розмовляють з п’яничками з волоцюгами всіх мастей 
/о великий циганський боже ‒ уклін тобі – намасте/
так спливає ріка так неначе снаряди розриваються вірші 
бо такі як він – то здебільшого справді він 
раз на тисячу років його відспівує срібний дзвін 
що ніколи не був почутий ніким із інших

4.
ще такі як він – пророки рибалки і теслярі 
вони зазирають у воду – а бачать те що вгорі 
ворожать на рунах квасолі на кавовій гущі 
вже не зовсім юні але не те щоб старі 
такі як він на холодних вуличках запалюють ліхтарі 
а потім ідуть назавжди – пробачені і відпущені

такі як він не вертаються – клич не клич 
а з часом уже не згадаєш усіх імен та облич 
лише за ділами їхніми знатимуть їх нащадки 
і навіть дорога забуде про них – а тому облиш 
вдивлятись у темряву вірити що не спиш 
такі як він – це самотні лицарі без докору і пощади

5. 
чи може такі як він – запорошені блукачі
що бредуть насвистуючи крізь намолений степ вночі
і пильнують своє добро на сторожі валки 
поряд з ними – їхні собаки з очима повними бурштину 
вони знають лише дорогу – її одну 
час ‒ ніщо і минуле для них ‒ ніщо
щонайбільше якісь кавалки

і немає нічого – зовсім нічого – немає землі довкіл 
є відлуння чужих думок чужих розлук і весіль 
є лише горизонт – спіраль – потаємний обшир 
є дорога якою іти – везти заморські шовки і сіль 
і молитись про добру пашу для сірих – вертатися звідусіль 
на поріг невідомий незнаний 
жорстокий 
отчий

.
Редаговано в Понеділок, 29 січня 2018 13:54

Схожі матеріали (по тегу)

Ще в категорії: « XXV БУЛА »


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info