КОВЧЕГ

коли тобі видається, що пам'ять - найбільше зло,

що в неї вузькі дороги й глибокі вирви,
подумай про тих, у кого тебе не було,
і тих, які в тебе увірували.

подумай про осінь в усій множині подоб.
про все, що було в ній великого і нікчемного.
коли розчахнеться небо і почнеться потоп,
саме пам'ять буде твоїм ковчегом.

саме вона проведе крізь рифи, не дозволить сісти на мілину.
називай її як завгодно - лисицею, відьмою.
вона береже твій час, котрий іще не минув,
аби стати історією новітньою.

тож не варто її цуратися, чи боятись її.
пам'ять - вона як дзеркало, тому зазирни у неї.
коли підходиш до краю - усвідомлюєш, що нема ніяких країв.
є довгий тунель. і світло в кінці тунелю.

.
Редаговано в Четвер, 06 жовтня 2016 11:50

Останнє від Уляна Галич

Ще в категорії: « НАВЧИ ЇЇ ЗНАЄ »


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info