СВІЧКА

Ти озирнувся: босоніж свічка снігами біжить.

І. Римарук
.

і не перепливти цього тепла,
цього тривкого океану світла.
я у тобі, як папороть, розквітла
на роздоріжжі святості і зла.

посеред поля, вкритого снігами,
у вовчім лігві поміж вовченят
я виросла пророча, як пергамент.
ці двері хижі – їх не відчиняй.

це тінь води. покрова темних риз.
могила на шляху і скіфська баба.
це дві ворони в кроні баобабу
і два китайці, що збирають рис.

це парність чисел – і рядки між слів.
це там, де нас уже не зупинити,
коли з небес летять метеорити,
а сніг іще на попіл не зітлів.

апокрифічність безуму писання,
коли усе написане – мені.
остання сповідь як любов остання.
це свічка. просто свічка на вікні.

.
Редаговано в П'ятниця, 16 грудня 2016 11:35

Ще в категорії: « ПРОТЕЙ ТИ – Є »


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info