ПРОТЕЙ

північний вітер мряка та імла

холодний берег 
Бог мене беріг
я йшла
не чула ніг
а гончі пси що нюшили сліди
вже за сусіднім пагорбом гарчали
прости мені що стільки промовчали
зимніші найзимнішої води 
були останні дотики сьогодні
ти – цар підземки
виходець з безодні
тримай мотузку або переріж
ось ніж 
а ті слова котрі прорвали стрій
це не молитва – суміш дивних зречень
убий мене як хочеш
і до речі 
умри як хочеш
тільки не старій

 

 
.
Редаговано в Понеділок, 26 грудня 2016 22:50

Ще в категорії: « СОН СВІЧКА »


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info