ЖІНКИ, ЩО З ТОБОЮ СПАЛИ

жінки, що з тобою спали, давно пішли 
у сутінки, в передзим'я, в уривки тиші.
аби володіти пам'яттю, рахувати тижні,
дошукуватись до правди крізь шар золи.

аби повертатись – іноді – уві сні.
вони як сама історія – злі й обачні.
ти їх не любив, а якщо й любив – одначе
нікотра із них не народить тобі синів.

нікотра із них не ждатиме – крізь війну,
крізь холод зими і безлюддя нічних погостів.
ти сам постелив, тож лягай у порожню постіль,
що водами ночі дрейфує у далину.

ти сам, а між ними – взаємна якась глибінь.
вони безумовно поєднані іменами.
на шкірі твоїй проступає важкий орнамент – 
усі ці жінки зосталися у тобі.

жінки, що з тобою – це твій нелегкий тягар,
солодка відрада і майже нестерпна ноша.
дивись, як над обрієм зіркою сходить кожна.
і тільки найперша ховається поміж хмар.

тому, якщо завтра почнеться новий потоп,
ти зможеш триматись печального свого спадку.
жінки, що з тобою спали, і будуть з тобою спати -
одна і та сама жінка у всій множині подоб.

 

 
.
Редаговано в Вівторок, 28 лютого 2017 17:30

Схожі матеріали (по тегу)

Ще в категорії: « ВАХТА ТИХО »


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info