ТОММІ

#некромантика

мій брат приходить опівночі.

у нього широкі крила і легка косоокість. 
він зі мною до третіх півнів.
наші взаємини витончені й глибокі
як бувають глибокими морські припливи
як бувають сипучими піщані пляжі.
ми вчимося бути щасливими,
але нікому про це не кажемо.

наша магія проста і могутня.
коли ступаєш м'яко і дихаєш уже не киснем.
ця дихотомія у нас постійно присутня,
як світле й темне, як солодке й кисле.
він говорить мені про вічне.
я оповідаю йому усячину.
це так само невідворотно як смерть і опричина.
це про те, чого ніхто не бачив.

ось вода і повітря, ось хліб і тіло.
ось космічні маршрути планет і янголів.
він говорить – ми ті, хто є. і ми – ті.
а без цього – де б я була?
і отак протікають наші нічні години.
а днів для нас не існує. вони – фантомні.
я не люблю свого брата. 
але чого не зробиш задля родини.
він називає мене малою. я його – Томмі.

.
Редаговано в Середа, 08 березня 2017 23:28

Останнє від Уляна Галич

Ще в категорії: « ГЕНДЕРНЕ КОЛИСЬ »


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info