ДВЕРІ

Фото Уляны Галич.

#урбамістика

ДВЕРІ

лискучі бруньки на каштанах набрали ваги
і теплого соку з коріння – підземної сили.
весна повернулася вкотре, хоч ми не просили.
але пережити її нам іще до снаги.

ми ще молоді. ми, здебільшого, їй суголосні.
матерія часу – правічний освячений рух.
заплуталась сонячна бджілка у срібнім волоссі.
впіймай і не випусти, – чуєш, не випусти з рук.

хай небо впирається в труби, в оголені крони.
воронячі гнізда бадьоро кошлатять вітри.
я знаю: над нами є той, хто ці двері відкрив,
і їх від лихого щодня стереже і боронить.

тому не лякайся. втамуй у собі ці скрижалі.
нічні голоси, що звучать як задавнений щем.
коли я впаду на цю землю весняним дощем,
вона розговіється щедро і житиме далі.

коли забринять у тобі чи то нерви, чи струни,
і музика з кінчиків пальців увись потече,
усі партитури читатиму через плече,
а вранці на шкірі твоїй малюватиму руни.\

.
Редаговано в Понеділок, 03 квітня 2017 08:48

Схожі матеріали (по тегу)

Останнє від Уляна Галич

Ще в категорії: « ЧИСТИЙ ЧЕТВЕР УЗБІЧЧЯ »


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info