Поетічеські досліди

КАТЕРИНА

на розі Бандери і Бережанської є шинок, а в ньому працює офіціанткою Катерина коли я дивлюся на неї, то згадую японських жінокможливо, то все її грація – вроджена, майже тваринна можливо, то її погляд із-під повікі те, як вона легко обходить столики зі своєю тацеюКатерині трохи за двадцять – але до…
Докладніше

ХЛОПЧИК

дівчинка-літо, дівчинка рок-н-ролдружить із хлопчиком років дев’яти-десяти вони із різних світів, але їх поєднує кров,а тому поєднуються їхні світиі у цьому єднанні народжується щось цілковито нове – щось, у чого нема ні назви, ані прикметхлопчик про це не знаєпоки що він просто живев оточенні своїх солдатиків та іграшкових ракетмріє стати льотчиком або…
Докладніше

МЕЧ

кожне повернення в чомусь подібне до смерті  літо іде, його ноги до крові натерті вибач мене за оцю недоречну відвертістьі нелюбов до жорстоких хлопчачих забавось тобі прапор у руки – пір’їна жар-птиці чуєш, скриплять в нашім колесі тріснуті спиці а, попри це, щось завадило впасти чи спитись,чи народитись художником, Господи збав
Докладніше

НУ ТАКЕ...

ну таке… я мину, як сніг як весною минають віршіі в оцьому осерді снівне збагнути, котрі з них – віщіне дійти до тривких начал,де бузково пахтить в повітрі,ти любив, але промовчаввсім воздастьсяеге ж, по вірівсіх розсудять усі святі,а світи пролетять зі скрипом ти, мабуть, не цього хотівзамовляючи перші скрипкитож у всесвіті…
Докладніше

ДІМ ДОЩУ

ми блукаємо островом хмар і дощу де самотність така ж безумовна як присудде вітри не голосять а тихо течуть обсипаючи шкіру розпеченим приском ця земля на краю – це окраїна дольце слова що живуть ніби діти – зосібна я зумію протриматись – тільки дозволь адже навіть весна тут занадто осіння тут пороги осель…
Докладніше

БОЖЕВІЛЬНА

Жінка в білій одежі – назвемо її Інною – Не знає, що стала тернопільською божевільною.Я часто бачу її на вулицях – вранці і вдень.Вона розмовляє з кимось, хто її, можливо, веде.Не вірить у соціальні служби, не читає новин.Світ її не впіймав, бо не ловив. Усе, що вона має – невеличка квартира,Облізла…
Докладніше

ДЕРЕВА

коли немає сенсу говорити з людьми, – розмовляй з камінням або з деревами.вони знають про смерть,вона має запах зими,для неї усі слова виявляються даремними. для неї кожна мить неповторна, і кожне тіло – вівтар,а всі твої подихи – священні й магічні.ось виходить Господь – пастир численних отар, його син народився у січні.…
Докладніше

ЄВА

у покинутому селі, посеред глухої Волині,де озера такі глибокі, що чорні уже – не сині,де усі лісові дороги зачаровані п’яницею-блудом,усіма на світі забута – звіром і людом,у малесенькій дерев’яній хатці на дві кімнати живе собі жінка, якої вам краще й не знати. її довге життя почалося не тут і не звідси.і…
Докладніше

НАРАТИВНЕ*

коли я чую, що смерті нема, мені пригадуються запахи літа.його волога, грузька пітьма,його зелена утроба, соком налита.його примружені зорі на темній карті небес,і – зненацька – перші томати, – щойно із грядки.коли хочеться чогось отакого – і вже неможливо вижити без усвідомлення необхідності помирати. і ще – я бачу немовби у паволоці,…
Докладніше

СІМНАДЦЯТИЙ РІК

сімнадцятий рік як прокляття чи тризна чи присудісторія знову іде на всі гроші на приступ а криця святиться триваючи нині і присно вона відчуває кипіння у крові сливебагряно над обрієм світиться визрілий овиді кожен галерник що скинув сталеві оковине знайде для себе ні слави ні тої любовикотра у небесних палатах самотньо живе…
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info