Поетічеські досліди

МІФОЛОГІЯ РИБ (ІІІ)

#межиріччя МІФОЛОГІЯ РИБ (ІІІ) між сумними деревами і риб’ячими хвостамиміж трикутними текстами і ритмами дабл-степуйти наосліп іти неначе востаннє влаштувати римські канікули – хоча й без тебе римувати рюмсати – переховуватись у трюміпропливти усі дистанції – вірити в чудо-кисень ці порожні слова – такі неприкаяно-юні ненаписані це вода навколо і третій день –…
Докладніше

МІФОЛОГІЯ РИБ (ІІ)

#межиріччя МІФОЛОГІЯ РИБ (ІІ) на початку вересня осінь така тендітнаносить джинси подерті й сукні кольору хакі роздаровує іграшки та цукерки сусідським дітям а самотніми вечорами вештається по хаті підгодовує рибок в акваріумі – простеньких гупіі одну особливо цінну – вуалехвосту осінь всі свої давні речі тримає вкупі і листи до колишніх запечатує жовтим воском…
Докладніше

МІФОЛОГІЯ РИБ

#межиріччя МІФОЛОГІЯ РИБ рибини моєї любові запливають у темні норив затонулі човни у прибережні кореневища рибини такі мовчазні і мовчання їхнє мінорне але внутрішній передзвін у них досі не вичах їхня синя луска пам’ятає безліч історій це історії про старих моряків і юних русалокпро походеньки наліво і походи хрестові про усіх кого давно вже…
Докладніше

ДЕРЕВО

#межиріччя ДЕРЕВО танути як тане простір у твоєму вікнібути тоншою за проміння навзаході це палітра осені але проглядається в ній перша передзимова заповідь бути яблуком чи сойкою поміж гілля́ бути музикою – ось цього хочеться найбільше попри всі стигмати котрі болять попри всі ненаписані вірші танцювати зайчиком на поверхні калюжголосом глибоким прозрівати підшкірно квапити цей вересень…
Докладніше

ПОЛЮБИ

#межиріччя ПОЛЮБИ полюби оце місто – сіре, дощове,з його самотніми привидами і кладовищами.з наївною вірою у те, що воно – живе,що за ним наглядають десь вище. полюби – за голубів на Театральній площі і котів, розжирілих на об’їдках з м’ясних крамничок. за троянди у палісадниках і аличу на куті. полюби за усе очевидне…
Докладніше

ОЛЬГА

#межиріччя ОЛЬГА характер війни визначає її метасьогодні палиш древлянські села а завтра уже – свята сьогодні тобі немає чого сказати а завтра – єхто вірує в перемогу той завжди виграє хто носить з собою зброю – чує гомін рікидобро існує і в нього широкі плечі й міцні кулакивоно спокійне й замислене…
Докладніше

НІКАРАГУА

#межиріччя НІКАРАГУА коли-небудь я переїду в Нікарагуа в невелике містечко на березі Тихого океанутусуватимусь із місцевими бродягами або вирощуватиму цукрову тростину й банани вивчу іспанську та декілька діалектіві – оце вже обов’язково – навчуся їзди на ровері не варто думати що це буде легкоале мій спосіб життя нарешті стане здоровим моя шкіра засмагне…
Докладніше

ВСЕ

#межиріччя ВСЕ навіть моя любов не може спинити всети стоїш на березі річки і дивишся як несетечія якісь уривки чужих життів тріски і шмаття ось вона – осінь – у всій красі невигоєних стигматівїї коротке життя неначе нарис або есе власне не конче проза – це можуть бути двовіршінедосконалі філософічні кращі…
Докладніше

РІЧКА

#межиріччя витоки річки починаються десь між скелястих гір там де тривожно виють на місяць старі койотиде твоя втрачена віра – остання з можливих вірдуже приблизно може вказати хто ти там де заховано в землю скарби місцевих племенде прабатьки палили свої жертовні багаттяна лівому березі росте осика на правому – клензнаєш…
Докладніше

СІЛЬ

#межиріччя вона сідає навпроти - цього дощового дня,в кафешці посеред площі героїв Євромайдану.ти слухаєш, як у неї всередині голоси дзвенять,і сподіваєшся, що вони перестануть. ви щось замовляєте - бутерброди, томатний сік...позаду зоставивши якісь невзаємні речі,літо уже відходить і пробачає всіх.зеленими яблуками пахнуть її плечі. склянку з томатним соком стискають пальці…
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info