Поетічеські досліди

НАРАТИВНЕ*

коли я чую, що смерті нема, мені пригадуються запахи літа.його волога, грузька пітьма,його зелена утроба, соком налита.його примружені зорі на темній карті небес,і – зненацька – перші томати, – щойно із грядки.коли хочеться чогось отакого – і вже неможливо вижити без усвідомлення необхідності помирати. і ще – я бачу немовби у паволоці,…
Докладніше

СІМНАДЦЯТИЙ РІК

сімнадцятий рік як прокляття чи тризна чи присудісторія знову іде на всі гроші на приступ а криця святиться триваючи нині і присно вона відчуває кипіння у крові сливебагряно над обрієм світиться визрілий овиді кожен галерник що скинув сталеві оковине знайде для себе ні слави ні тої любовикотра у небесних палатах самотньо живе…
Докладніше

МАЛЕНЬКІ ЛЕСБІЙКИ

маленькі лесбійки на лавочках спальних районівцілуються довго і пристрасно як і належитьїх губи солодкі а дотики їхні солонівони проти всіх – протиставлені і протилежні вони у куценьких сукенках видзвонюють літоїх били в дитинстві либонь надто рідко і малолюбов це коли не боїшся до щенту згоріти любов це коли вже згорала згорала…
Докладніше

ТАКІ РЕЧІ

Такі речі відбуваються поступово, повільно, Як ростуть у саду прищеплені тобою ранети.Як молитва, котра потроху стає спільноюЗ обох боків планети. Як ліниве літо, що плентається околяса, Не готове до нової зустрічі, бо не хоче розлуки.Як сільські дітлахи, що чекають на Медового Спаса,відмиваючи від шовковиць руки. Чи як ці магічні надвечірні години,Коли…
Докладніше

ЛІТАНІЯ

матінко найясніша, царице дівя не прошу у тебе чудесних див.я не молюсь, як треба, уже давно.в мене є тільки свічка й одне вікно.а у вікні – не зорі з нічних небес.там лише тінь когось, хто безслідно щез,і не зоставив навіть пера з крила.брамо небесна, не допусти до зла. не опусти…
Докладніше

СВІТ

коли дивишся в темну воду – відчуваєш ніби летишнахиляєшся – набираєш у жмені зоряної пергиі тебе огортає найтихіша з можливих тишвідкривається горизонт а позаду лишаються береги з іменами мостами містами зграями голубівіз вечірнім підшкірним блюзом у старому програвачііз наближенням осеніось її очі – сірі чи голубіі рядок із хайяма татуйований…
Докладніше

СЕРПЕНЬ

річка настільки зміліла, що качки переходять її убрід.серпень напружений, наче високовольтний дріт.потріскує, сипле іскрами, ще трохи – і спалахне.серпень мене розбещує.деформує мене. робить мене млосною, тягучою.ріже ножем.а іноді приносить свою гітару, і ми влаштовуєм джем.невеликий – на двох, у занедбаному батьковому гаражі.ми з ним не те, щоб свої, але й…
Докладніше

ГЕРЦОГИНЯ НОРФОЛКСЬКА

герцогиня норфолкська мріє стати червоною королевою, рубати валетам голови, грати їжаками в крокет.з самого дитинства вона була доволі проблемною,але то таке. зважаючи на походження, їй можна вибачити усі ці дурощі – рвучкі перепади настрою і кольорові пасма в каре.коли проминає літо, вона мимоволі почувається обдуреноюі мусить взятися за старе:пиячити, курити цигарки…
Докладніше

КОЛИСКА

так минає це літо, в якому гори-не гори –  не відчуєш вогню, що п’янить не согірш алкоголю.переможене літо іде по гречаному полю,залишає позаду поранених і прапори. залишає міста, заволочені місячним плугом,незатоптані вогнища, вичахлі знаки на склі.залишає уривчасту пам'ять старої земліі тебе, що ніколи не був мені братом чи другом. так…
Докладніше

ОСІНЬ

коли змучений серпень поступається місцем вересню, а дзвінке міжсезоння стелить свій оксамит,я нанизую сни і спогади на коштовну вервицю.я читаю їх як молитву за нас самих,і за тих, що пішли у даль і навіки втрачені.нам зосталися їхні тіні та голоси.це не осінь. іще не осінь – радшеце невчасне прозріння, якого…
Докладніше
Підпишиться на цей RSS фід


Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info