Обзор 01 червня 2017

did s

Доброго здоров'я, друзі! Дід щас, як ота хазяйка на кухні, в якої на плиті одночасно варяться борщ і клубнічне варення, щось смажиться на сковорідці, у духовці доходить пиріг, з ванни пищить стіральна машина, по хаті тиняються якісь строїтєлі та ремонтніки і звідусіль кричить малеча, бо онуки требують вніманія – тому казочку почитай, тому носа втри, а тій косічки заплети. Жизнь прекрасна, але ж час летить і ось уже й літо надворі. Тому пора видихнути, і абстрагірувавшись від побутових питань, згадати нарешті про себе, заварити собі вкусну каву, сісти на балконі з дівайсом у руках і подивитися, шо там у світі проісходе? От і вас запрошую знайти час і вмостившись зручненько, побалувати себе чимось смачненьким.

В принципі дід, несмотря на зайнятість, краєм глаза постійно наблюдає за всім проісходящим в околицях України, шоб бути в курсі собитій та при потребі вставити і свої п’ять копійок в загальну копілку оценок, мнєній і суждєній. Стараючись одночасно уловить тенденції в їх розвитку, шоб пойнять куди вирулить крива скажем к осені.

На днях, як ми знаємо, сенат Нідерландів проголосував за угоду про асоціацію України з ЄС і ця подія пройшла якось не дуже вже й помітно. Разве шо почувся жалобний писк із Москви нащот грубого попранія нідерландськими сенаторами воєіз’явлєнія простих нідерландців, которі на референдумі і так далі в тому ж дусі. Ну тут даже реагувати на оте нещасне московське рохкання не хочеться – мнєніє Кремля вже давно нікого не волнує. Але ж як тихо і буднічно завершується історія, з якої собственно все і началося – листопад 2013-го, Янукович у Вільнюсі вдруг забикував і вперся. Меркель та Грибаускайте кажуть йому – подписуй угоду, а Фйодорович артачиться – не подпишу, - каже – дайте 15 мільярдов. Подейкують, шо в кулуарах той Фйодорович з Кожарою сльозно жалувалися Ангелі Хорстовні на Хуйла (тагда ще Путіна), шо той катєгорічеськи возражає проти асоціації. В общем, уговори дєвочек тоді на Фйодоровича не подєйствували, Фйодорович вернувся у Київ, которий зустрів його гостинним “Зека - геть”.

Шо було дальше всі знають – процес повернення України в сім’ю вольну, нову набув безповоротних ліхорадочних темпів, ми обзавелися Армією, кровавою хунтою та широким колом союзників. А в Путіна з усіх приобретєній тільки Крим, Янукович і нова красіва фамілія. Впрочем, до завершення цієї сторі ще далеко, поближе к хеппі-енду Україна вполнє може відіграти Крим і Яника назад. І лише фамілія лишиться Хуйлу вже кажись навічно. Той нехай – нам не жалко.

Рішення Стокгольмського арбітражу – ход канєшно красівий, подлий і коварний. Но Хуйло в долгу не останеться і відповість енергічним вбухування нових ярдов зєлєні у разнообразні обходні газопотоки. І це правильно – в гробу карманов нєт, усіх грошей з собою Хуйло в могилу не забере, а послє його смерті гроші росіянам і вовсє не будуть нужні. Нахера росіянам гроші, спрашується? На помощ Хуйлу в цьом благородном занятії поспішив і Сенат США, которий готує законопроект по санкціям проти компаній горнодобувающей та металургійной промишлєнності, хоча, здається і без їхніх стараній, дєнєг там скоро не буде вовсє. Бо в Росії є два молодца с ларца – одінакових с ліца: Рогозін і Глазьєв. Один гроші з оборонки тирить у космічних масштабах, другий дає економічні совети космічеськой же глупості.

Кстаті, той Сірожа Глазьєв, продовжуючи троллити олігархів та іскушая Хуйла обложить їх сверхналогами, одновременно озаботився развітієм сєльського хазяйства в РФ. Значить буде голод. А научні розмишлєнія акадєміка Сірожі Глазьєва як всігда категоричні і сумбурні, сразу понять шо воно меле, може не всякий. Но з його недавнього виступу, присвяченого проблемам модернізації землєпользованія в РФ можна зробити вивод, шо з крестьянством нада шото дєлать. І шо тут лише два альтернативні путі – лібо колхози, лібо сразу крепоснічество. Іначе буде як в Україні - прийдуть американці і заберуть усю землю собі, стращає Глазьєв россійскоє крестьянство, яке в лаптях і кокошніках дивиться на нього широко виряченими від іспуга очима. Сірожа маладєц, дід Сірожою оп’ять доволєн.

Доволєн дідусь іще одним засланим козачком - Володькою Медінським – которий чрезвичайно енергічно й находчиво іздівається над історією Росії, послє чого нам там вообще буде нічого робити. Бо послє Медінського там останеться вижжена земля, обуглені руїни доведених до повного абсурда міфів та парочка дурних мультіків про князя Владіміра Красно Хуйлишко. Посильно помагає Медінському і сам Хуйло й та сладка парочка попеременно верзе такоє, шо не може не наповнити серця істинних москвожерів щастям та натхненням. Бо опровергать оту ахінєю легко, весело й приємно.

Щоправда, й наші злопихатєлі, справедливо іздіваючись над московськими псевдоісторичними нісенітницями, не утруждаються відкрити хотя би Вікіпедію. Бо після чепухи про Анну Ярославну, яку бовкнув Хуйло у Парижі, чимало українських журналістів та блогерів високомерно змішали Хуйла з грязью, але упоминаючи при цьому про “плач Ярославни”. Примусивши тим упоминанієм діда густо почервоніти від сорому. Шановні, Анна Ярославна і Єфросинія Ярославна – ето дві різні Ярославни й це знають навіть малі діти. Не треба плутати дочку Ярослава Галицького (Осмомисла) з французькою королевою бо вони даже знайомі не були. Плакала у Путивлі на валу Єфросинія і це трапилося через сто років після смерті Анни Ярославни (див. “Історія України від діда Свирида”, том ІІ., стор. 187).

Втім, дідусь не намерен нікого повчати, просто прошу бути обережнішими з історичними фактами, щоб не бовкнути якусь дурницю, даючи нашим врагам повод викручуватися. Але ми тих врагов обов’язково прищучимо, розгромимо і висміємо, бо історична правда на нашому боці, історія Русі – наша!

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаємо кулаки за полонених, всіляко допомагаємо Армії та пам’ятаємо, шо ми європейці XXI століття.
Тому слєдім, шоб віздє був порядок. А не то, шо січас

P.S. Да, сьогодні велике свято – День захисту дітей. В Україні це практично всенародний професійний празнік. Дідусь вітає усіх нас із цим святом, бо ми ж також чиїсь діти. Але все-таки це більше свято малечі, давайте сьогодні їх чимось побалуємо. І діти нас теж нехай чимось побалують, – сьогодні ж Всесвітній день батьків. :) Нехай в усіх українських родинах панують радісні цілувашки-обнімашки :)

.
Редаговано в Четвер, 01 червня 2017 15:32



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info