Обзор 12 липня 2017

did s

Доброго здоров’я, друзі! Надворі середа, 12 липня – важливий день для народних синоптиків та економічних аналітиків, котрі протягом тисячоліть ретельних наукових спостережень вивели ряд струнких закономірностей і правил. І тепер ми точно знаємо, що якщо на Петрівку погода сонячна, то урожай буде хорошим. Або поганим. А на Різдво погода буде морозна. Або тепла. Таким образом, наші предки завжди знали, до чого слід готуватися і взимку тримали напоготові і сани, і воза.

В любому случаї, як стверджували народні аналітики минулого, комори в українців ніколи не мають бути порожніми, щоб не осоромитися, якщо в хату раптом несподівано нагрянуть хорошії гості. Саме тому наші предки, як свідчать археологічні дослідження, будували собі великі комори, копали глибокі погреби, а гарно просолені свинячі стегна й кільця ковбаски висіли ще й на горищах та інших труднодоступних для котів місцях. Бо гості, на відміну від погоди, явище непрогнозіруєме.

Оцінивши належним чином мудрість предків заварюємо собі смачної кави або духм’яного чаю та зручно вмощуємося перед моніторами своїх комп’ютерів, щоб подивитися, що там коїться і шо то за люди швендяють туди-сюди в залі прийому офіційних делегацій міжнародного аеропорту Бориспіль.

Уважно придивившись ми бачимо там стайки бравих НАТОвських генералів, які утомльонні бойовою гостинністю хунти, слєгка пошатуючись чимчикують на паспортний контроль. У ВІП-залі, правда, случилося легке замішатєльство і столпотвореніє, бо ястреби з НАТО, несучи в руках клунки з гостинцями, наткнулися на юрбу ЄС-івських чиновників, які щойно прилетіли з Брюсселя на саміт Україна – ЄС. Відбулася коротка розмова та обмін враженнями, в ході якої обличчя агресівної НАТОвської воєнщини ізлучала сите умиротвореніє, а ЄСівським чиновникам не терпілося пошвидше переконатися на власному досвіді, що чутки про бойову гостинність українців не вигадки.

Київ літа 2017 року може вважатися рекордсменом по кількості все прибуваючих високопоставлених персонажів майбутніх дисертацій з історії першої половини XXI століття. Принаймні наші хлопці-прикордонники в аеропорту Бориспіль давно вже не дивуються, бачачи перед собою обличчя Тіллерсона, Туска, Столтенберга, Гутерріша та інших західних політиків, котрих пересічний європеєць може побачити разве шо по телевізору. П’ючи в себе в каптьорці каву один другому каже: “Іди, там міністр іностранних діл Португалії Сілва жде. Твоя черга паспорт перевірять” – “Не бачиш, я кохве п’ю? Подожде, не велика цяця. Мене учора генсєк ООН ждав, не розвалився.”

А в акредитованих у Києві іноземних журналістів світових інформагенств ніякой спокойной жизні – ходять нещасні з прес-конференцій на брифінги і знов на прес-конференції та пишуть репортажі й глубокомислєнні аналітичні статті про роль і вплив України на глобальні процеси. Втайнє завідуючи своїм акредитованим у Москві колегам. В яких зарплата та же, а жизнь – лафа. Бо в Москву давно вже ніхто прілічний не приїзжає, от тамтешні іноземні журналісти замість щоб працювати оттопирюються за редакційні дєньги в барах і ресторанах своїх готелів.

Купа вільного часу і в Хуйла, у графіку якого після поїздки в Гамбург образувалася якась непонятна зіяюща пустота. І шоб якось убити час, та об'яснить народу, шо царь московський не б’ющий баклуші баклан, а прілічний, п’ющий на природі бояришнік русскій. С етой целью Хуйло направився у Валаамський монастир, де вдалі від городского шума уєдиниться з шаманом Гундяєвим, а це завжди точна прикмета, шо мирські діла в них хренові. Остається лише повторювать мантри про «Боже царя храні».

Нема коли продихнуть і вгору глянуть разве шо містеру Трампу. Которий був свято переконаний, шо після Гамбурга ЗМІ будуть до нього поблажливіші та милосердніші. Адже він більше двох годин добросовісно херачив Хуйла, дєйствуя строго в соответствії з полученими із Києва інструкціями. Но замість того, щоб купатися в лучах слави нового Рейгана, которий обвів вокруг пальця московського дурачка, Трамп ще на трапі прибувшого в Вашингтон літака подвергся массіруваному прицельному обстрелу. На цей раз преса била по Трампу за балабола сина, який подвергся подозреніям в предосудітєльной связі з якою-то русскою із пониженою соціальною ответственностью. Ошелешений таким прийомом Трамп бистренько спригнув з трапа і спрятався під презідєнтським літаком. Откуда охрана його й витащила з великим трудом відірвавши від колеса літака, в яке Трамп судорожно вчепився. А далі, прикриваючи шефа собственними тілами, якось зуміли ретіруваться з зони огня і тепер Трамп, недобре поглядуючи на потупившого взор синочка, строчить якісь твіти, питаясь оправдаться, шо батько за сина не в ответє.

Цілком очевидно, що ситуація у Трампа стабільно хренова, попитки вилічитися від лєгкомислєнно намотаного на винт московського трипера успехом пока не увінчалися. Виступ у Варшаві та два часа жосткого антибактеріального крику на Хуйла в Гамбурзі положительних здвигів не дали. Дід думає, шо й антивірусні таблєтки “Касперскій гоу хоум” надійному ізбавлєнію від московської зарази поможе мало.

Є, правда, одне средство, яке би могло Трампу допомогти, хоч воно й досить радикальне. А іменно – прибути на лєченіє в Київ. І не просто так, а на курс серйозної терапії, бо болєзнь запущена. Для цього Трампу було б дуже полєзно разом із високопоставлєними дохторами з хунти з’їздити например в Одесу або Іллічівськ. Де на пірсі, дихаючи целєбним чорноморським повітрям, зустріти караван великих воєнно-транспортних судов США. Вщерть навантажених контейнерами із клеймом “U.S. Army”. Повне ізлєченіє Трампа гарантувати сложно, він уже старенький і болячок має чимало. Але от від московських гонококів би точно ізбавився.

В общем, дід пропонує Трампу іспробувать і це народне средство, хуже точно не буде. У Києві ж до гостей уже привикли, приймем нормально, без гостинців не останеться. Ну разве шо прийдеться на паспортному контролі полчасіка постоять, пока наші прикордонники кохве доп’ють. Зате ж результат буде прекрасний. Бо умні люди на Западі давно вже поняли: Москва – ето проказа, гнойні язви і заразні болєзні, а Україна – політичне здоров’я, чудовий настрій і крепка сім’я.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, не забуваємо за полонених, допомагаємо Армії і слєдім, шоб віздє був порядок!

А не то, шо січас 

.
Редаговано в Середа, 12 липня 2017 13:36



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info