Обзор 24 липня 2017

did s

Доброго здоров’я, друзі, нарешті надворі понеділок! Впрочем, хто у відпустці – тим не пойнять, у них сплошна й затяжна неділя. Займаємо в гулких напівпорожніх офісах робочі місця, і відкрито й не криючись п’ємо собі каву чи чай, заїдаємо чимось вкусніньким, слухаємо музику, лазимо по інтернету і всячеськи злоупотребляємо тим фактом, шо й начальство тоже отдихає. Дід зовсім не призиває вас до байдикування – просто коли працівники в хорошому настрої і руководство їм не заважає, то й проізводітєльность труда удівітєльним образом росте. За два часа можна встигнути більше, ніж при начальстві за весь робочий день – перевірено багатолітньою практикою.

А раз так, то маємо більше вільного часу, щоб окинуть спокойним взглядом проісходяще в світі і хладнокровно вникнути в суть актуальних собитій. Ітак.

Тема Гамбургу та напівзабутого вже саміту П19+0 дивним чином вдруг отримала в американських ЗМІ нове дихання – журналісти рознюхали, шо Трамп стрічався там із Хуйлом не один раз, а дважди! Получивши неопровержимі дані про оту другу зустріч, американські журналісти, вооружилися телекамерами на телескопічних рогатинах, гострозаточеними мікрофонами та прочими орудіями питок і казнєй, щільно оточили Белий Дом й інфернально завиваючи стали вимагать презідєнта США к ответу: “Ану, сучий сину, іди, розкажи нам, про що ти там із врагом роду людського патякав!”. Наіболєє запеклі й невгамовні навіть перелізли через паркан резиденції глави американського імперіалізму, стараючись однак не топтатися по свіжопрополотих грядках, на яких Меланка Трамп далекоглядно насіяла укропчику.

Сначала Трамп віднікувався і обурювався, но коли побачив об’єктив мощної телекамери, націлений прямо в його душову кабіну, іспугався. Та прикриваючись полотєнцем із портретом Обами пішов жалуваться Пенсу. “Майк, я етого нє винєсу! Скіки можна мене тим Хуйлом катувати?”. Віце-президент Пенс, із послєдніх сил сохраняя сочуственну стурбованість і стараючись не сміяться, посовітував Дональду йти і чесно все пресі розказати, як діло було.

Діватись було нікуди, то Трамп, розставивши на столі портрети жінки й дітей та вооружившись документами, погукав представників преси. “Діло було так” – начав Дональд Фредович – “ у Гамбурзі був офіційний ужин, після якого я сразу пішов до жінки, бо дуже за нею скучив. Вона моя законна жінка – ось свідєтєльство о браке” – Дональд Фредович продемонстрував журналістам свідоцтво про шлюб із мокрою печаткою, на пресу це впечатлєнія не проізвело. “Но не встиг я її даже по попі шльопнуть, - продовжив горе-президент - як між нами виросли два гноми – Хуйло і його переводчик. Як вони там оказалися, я не знаю, відімо сиділи під столом”. Журналісти нетерпляче ткнули Трампа мікрофонами під ніс і в пузо “Розказуй дальше, не отвлєкайся”.

“Так вот” – продовжив Трамп – “Шо казав Хуйло я не знаю, бо я його вообще не понімаю. А переводчик ніс якусь єресь про желатєльность відміни Акту Магніцького, а взамін Хуйло обіщає дозволити усиновлення російських сиріт американськими мільярдерами”. Журналісти недобре блиснули об’єктивами телекамер і потребували розказать, що іменно відповів Трамп переводчику Хуйла.

“А я, собственно, і не встиг нічого відповісти, бо Меланка почувши слово “усиновлення” і побачивши умоляющі глаза Хуйла прийшла в неописуємий ужас. Та замахала руками. І нас пойміть: усиновлення трудновоспитуємого сироти преклонного возраста – поступок требующий самоотреченія. А ми з Меланкою до такой самоотверженості не готові й усиновлять ще й Хуйла више наших сил”.

Преса, однако, оказалася бездушною, оправданій Трампа не прийняла і продовжує цинічно його чехвостити, готовлячи общественне мнєніє до возможного будущого імпічмену презідєнта, бо це ж непорядок – Америка страна давньої демокретії, а настоящого годного імпічмента не було ще жодного разу. Уже і в Бразилії імпічмент був, і в Южній Кореї також, і ще багато де, а от у США – ні, - заздрісно зітхають амерканські демократи, призивно підморгуючи республіканцям. Республіканці ніби й не проти, але вважають, шо врем’я ще не прийшло, ще не не всі нужні непопулярні шаги зроблені, а от коли вони будуть зроблені, Трампом можна буде й пожертвувать – усміхаються про себе республіканці і поглядують на демократів обнадьожующе.

Но Трамп оказався нє так прост. Смутно здогадуючись, шо секрет його успіху в Конгресі США залежить від болєзнєнності ударов, нанєсьонних по кремльовському чучелу, Дональд Фредович громко і члєнораздєльно заявив про свою решітєльну поддержку всього наіболєє ужасного, шо Конгрес замишляє проти РФ. А санкції ужесточать – так це само собою! – твердо заявив Трамп і елегантним двіженієм руки поправив шевелюру. Його репутації в очах сердитих американських ЗМІ це, правда, не помогло, но викликало шок і нєсвареніє желудків у Москві. Але одночасно – ропот у Євросоюзі. В якому висловили неудовольствіє фактом запровадження нових антиросійських санкцій без попереднього согласуванія з Брюсселем, тобто з Берліном.

Почувши про неудовольствіє європейців у Москві дещо збадьорилися і начали довольно потирать ручонкі – ага! “Назреваєт раскол между США і ЄС!” – обрадувалися кремльовські дурачки. Чого обрадувалися? Бо дурачки.

Діло в тому, шо неудовольствіє бундесканцлєрін Меркель визивають не заплановані алчними американцями санкції проти газогону Сєверний Поток–2. А те, що вона досі не получила з Америки соблазнітєльних предложеній щодо альтернативних істочніков газа. Тому Анжела Хорстовна устами Дональда Туска висловила пожеланіє сначала обсудить етот вопрос. Московські ж дурачки в неізбивній наївності своїй рішили, шо Меркель собирається грудью встать на защиту Сєверного потока. І тепер громко радуються, як оті посіпаки в мультсеріалі про “Нікчемний я”.

Но насправді німецькому буржуазному імперіалізму отой Сєверний поток-2 нужен лише в якості важеля тиску на потенційних американських постачальників газу – коли ти торгуєшся з кимось завжди корисно мати можливість сказать “Ну раз так, то піду далі по базару, може де дешевше найду”. Обично, продавець сразу стає добрішим і зговорчивішим.

Лічно Меркельші Сєверний поток глубоко протівен, хотя би тому, шо там засів нікчема Шрьодер. Которого Хуйло давно вже грязно пользує, періодично роняя достоїнство німецького канцлера на підлогу і регочучи по ньому топчеться. Меркельші це єстєственно не нравиться, а як ставлениці німецького промишлєнного капіталу (а по факту – всієї європейської індустрії), їй важливо забезпечити європейський континент якомога дешевшим газом. А буде він з Сибіру, чи з Америки – діло вторічне. Первічні в цій справі лише теплота згоряння в мегаджуолях на метр кубічний, і, звичайно, вартість тисячі кубов блакитного палива в євро ілі в доларах США. В общем, фрау Меркель глубоко начхать на страданія Міллєра, Хуйла ілі тим паче Шрьодера. Їй нада, щоб до неї в Берлін прибули полномочні американські комівояжери з соблазнітєльними улибками і пакетом інтєресних ділових предложеній. А поскільки з предложеніями американці ще не чухаються, а санкції уже об’являють, отсюда і громкі заяви Туска та прочих єврочиновників, які так радують кремльовських дурачків. Подивимося, як вони радуватимуться, коли за результатами переговорів між США та ЄС риторика Брюсселю претерпить нєкоторі ізменєнія.

Тим часом, сьогодні ожидається ритуальна телефонна розмова Нормандської трійки з московським пацієнтом, накануні якої пацієнт привично подогнав до кордонів України три дівізії, а хунта привично нажалувалася на це міровому сообществу, акцентуючи увагу світового співтовариства на тому загальновідомому факті шо Путін – хуйло. Втім, про цей медичний факт добре відомо і Меркель, і Макрону, тож якихось видающихся новостєй після вислуховування жалоб і стєнаній Хуйла навряд чи буде. Телефонні розмови вкупі з агресивною поведінкою больного стабільно завершуються новими порціями фінансових вливаній в економіку Україні та розширенням спектру воєнно-технічної допомоги, заполучить які без Хуйла було би проблематично. Отже і в таких на первий взгляд безплідних балачках є свій позитив. Тим паче, що існуючі вже санкції в любому случаї залишаються та продовжують робити свою благородну справу.

Но злопам’ятна Меркель ніяк не вгамується і рішила полоскотати Хуйла пір’їною в носі вимагаючи від ЄС посилення санкцій. Ето йому за Siemens. Тобто, за брехню.

А є у Нормандського формату є ще одна важлива грань – спілкування, при якій Україна, Німеччина і Франція набувають досвіду злагодженої командної гри (лідери країн – лише вершина айсберга, реально координацію зусиль між трьома державами так чи інакше забезпечують сотні фахівців різного рівня з найрізноманітніших структур), мають ще один позитивний наслідок. Діло в тому, що останнім часом, як ми бачимо, дедалі більше глупостєй починають робити наші польські друзі. За що нариваються на загрозу санкцій з боку ЄС і дід (тільки не кажіть про це полякам) десь глибоко в душі цьому радіє. Рішуче й гонорове скочування Польщі до рівня східноєвропейських маргиналів типу орбанівської Угорщини може мати для України далекосяжні позитивні наслідки. Принаймні, для притомних європейських аналітиків дедалі більш очевидно, що найбільш надійними країнами східного флангу Європи є вже не Угорщина й Польща. А Україна і Литва. І скоріше за все це тренд долгоіграющий, особливо коли до українсько-литовського дуету приєднаються наші спільні сябри, і той день не за горами. При тому Україна, яка зараз гартується в горнилі війни, із плином часу потенційно здатна буде врівноважити та вгамувати будь-кого із своїх західних чи східних сусідів, які по необачності тамтешніх електоратів продовжуватимуть бавитися в неоімперські ігри, засновані на поганому знанні історії. Впрочем, східним сусідам на той час найвірогідніше вже буде не до імперських ігрищ.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, підтримуємо полонених українців, а також їхніх рідних та близьких, всіляко допомагаємо нашій Армії та впевнено дивимося в майбутнє.

І слєдім, шоб віздє порядок був!

А не то, шо січас 

.
Редаговано в Понеділок, 24 липня 2017 14:22



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info