Обзор 18 вересня 2017

did s

Доброго здоров’я, друзі! В центрі уваги нашого сьогоднішнього обзору разбор комедії “Хуйло - миротворець”. Собственно, це даже не комедія, а якась малоестетична абсурдистська буфонада, яку Москва хоче пропихнути в міровий прокат і даже надіється на якусь міжнародну премію. Надіється, впрочем, тщетно, а ми зараз розберемося і зрозуміємо чому. Заварюємо собі смачну каву, або ароматний чай і вмощуємося зручненько.

Як відомо, Хуйло в українському питанні свою головну ставку зробив на хунту в тому смислі, шо “етім дурачкам главноє нє мешать, еті дурачкі самі сєбе шею свернут”. І нада сказать, шо хунта діє в цьому смислі как нільзя лучше – в Москві сформувалася цілком реалістична ілюзія, шо дні України сочтєни, скоро-скоро хунта між собою пересвариться, Україні гаплик, громихне майдан, разгул бандітізма і оголтєлого укрофашизма. А коли це случиться й Україна погрязне в крові та внутрішній отаманщині, от тагда велікая і ненаглядная Росія протяне неразумним українським соотєчественнікам колони бронетехніки з улибчивими бурятськими танкістами на броні. Тоді уже й Запад не возражатиме, зрозумівши нарешті, шо проект “Україна” був к сожалєнію мертворождьонний - Хуйла дружно простять, знімуть санкції й хором скажуть йому “спасіба”. А потом подобострастно пригласять у G8 виставивши там для нього роскошноє кресло на гнутих золочоних ножках.

Баснями, шо “Україна вот-вот рухнєт” Хуйла постійно загодовували всі вокруг, від Патрушева й Суркова і до кума Мудачука, бо на всі тривожні вопроси “шо там у хохлов?” указані персонажі каждий раз розпливалися в широких улибках. Та виражалися в тому смислі, шо “та там полная жопа”. І наводили, кстаті, вполнє убедітєльні примери, шо Україні вже недовго осталося. А в доказатєльство своїх слів показували Хуйлу роздруківки з українського фейсбуку, в яких пишеться такоє... втім, ви й самі знаєте якоє. Хуйло начитавшись щирих побажань наших блогірів в адрес хунти благосно улибалося і зітхаючи “скорей би” наливало присутствующим по чарці. Но шлі годи...

Але йшли роки, хунта не збавляючи темпів убедітєльно іграла безалаберность, а небайдужі громадяни не понижуючи децибелів громогласно кляли хунту, создаючи в необізнаного з традиціями українського театрального мистецтва Хуйла повну ілюзію, шо це все не понарошку, це все всерйоз. Тим часом, майстерно сформувавши в Хуйла несбиточні надєжди, Україна виграла потрібний час, відструктурувала державні механізми, створила боєздатну армію, дієздатні спецслужби, а головне – сконсолідувалася внутрішньо. А увльокшись почала даже дороги ремонтірувать. І на якомусь етапі в догадлівого Хуйла шевельнулася тривожна мисль, шо його безсовісно дурять. Хуйло в розпачі глянув на календар і оторопел – не за горами день рождєнія! І не простой, а 65 років. 65 років, Карл! І його оп’ять ніхто з мірових лідерів не поздравить! Кроме разве шо президента Науру, вуличного музиканта Барона Вака. В якого така пика, шо лучше би й не поздравляв...

Від грусних мислєй Хуйла отвльок стук в двері і в кабінет зайшов заклопотаний Сурков. Которий замість того, шоб розказать Хуйлу останні анєкдоти про Порошенка та Саакашвілі, стидліво потупив глаза. Та доложив про свою встречу з Волкером й вознікші в її ході нєкоторі свіжі ідеї. Суть яких зводиться до того, шо “Домбас нада слівать”. Бо, як ми пам’ятаємо, саме після зустрічі в Мінську Волкера з Сурковим Хуйло внєзапно вилізло із ініціативою “миротворці в Донбасі”. Дід тоді відклав усі справи набік, пододвинув поближче до себе мерцающий лом сільської аналітіки і став уважно спостерігати.

Перша попитка Хуйло перехватить ідею хунти з миротворцями получилася, впрочем, кумедною й ізначально провальною: Хуйло предложив тоді розмістить миротворців ООН на лінії разграніченія. Це називалося “сам себе перемудрив” і дід тоді з полегшенням відклав лома набік, взяв на коліна кота та висказався в тому смислі, шо “Хуйло блєстяще профукав унікальну возможность напакостити хунті”. “Конструктивні” предложенія постпреда РФ в ООН Небензі, як ми пам’ятаємо, зустріли в Нью-Йорку вполнє прогнозований глузливий регіт, Небензя сконфужено згріб зі столу свої бумажки і втік до постпредства, майстерно ховаючись від преси.

Но Хуйло поняв свою ошибку і попитку перехватить ідею з миротворцями повторив. Після розмови з бундесканцлєрін Меркель Хуйло раптом соглашаєся на розміщення миротворців вже на всій території ОРДЛО, політичні експерти заінтриговано перезирнулися, дід зігнав кота з колін і знову взяв у руки лома. Та став уважно спостерігати за реакцією ключових ігроків.

Ключові ігроки не підвели і Хуйлу єстєственно не повірили. В цілому ставлення Заходу до “миротворчеських” ініціатив Москви можна простежити на виступах учасників форуму YES, зокрема колишнього британського прем’єра Тоні Блера. Виступ Курта Волкера також переконав діда, шо США до ініціатив Кремля ставляться правильно – тобто як до очередного словоблудія, про яке й говорити не варто. От коли Хуйло убереться з Донбаса, поверне Україні всіх полонених, вручить хунті в качестве подарунка святково зв’язаних Плотніцького й Захарченка, а потом вийде на Красну площу і просунувши голову собі межи ноги поцілує себе в сраку, от тоді, возможно, Запад повірить в іскренность намереній Хуйла. Та й то вряд лі... В общем, Запад обуян синдромом хронічної недовіри до Хуйла, можемо не переживати. Де там мій кіт тиняється?

Водночас, дід не ісключає, шо мірові лідери захочуть поігратися з Хуйлом, безсовісно користуючись наміченими на березень 2018 року “виборами”, а учуяв слабинку стареющого дурачка будуть на нього зараз давити всім кагалом. В будь-якому разі говорити про практичні питання введення міжнародних миротворчих сил ООН на територію ОРДЛО зараз більш ніж преждєвременно, це історія долгоіграюща. І слід пам’ятати, що миротворчі сили ООН – це не війська країн НАТО, як чомусь багато хто думає. І вже тим паче не буряти з РФ. Це здебільшого доблесні смагляві вояки з Сенегалу, Йорданії, Бангладеш, Нігерії та ряду інших подібних країн. І не виключено, що в фінальних сценах ми побачимо процедуру голосування за розширення мандату тих миротворців й на територію Воронезької, Ростовської, Калузької, Смоленської і Брянської областей. Спокойно наблюдаєм.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаємо кулаки за всіх полонених, посильно допомагаємо Армії і турбуємося про своїх рідних та близьких. Бо дружна родина – сильна Україна.

Та слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас 

.
Редаговано в Понеділок, 18 вересня 2017 16:05



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info