Обзор 02 лютого 2018

did s

Доброго здоров’я, друзі! Надворі знову п’ятниця, час заварювати каву та спокійно огледітись на геополітичній місцевості. Ітак, що в нас новенького?

Новеньких та смачних новин в нас чимало, бо у світі проісходять ужасні вещі, а сама ужасна та, що США з треском програють мірову війну. Так, по крайнєй мере вважає дідовий давній любімец, мегамозг, економічний стратєх і фінансовий геній Сірожа Глазьєв.

Шляхи, по яким течуть мислі акадєміка Глазьєва завжди ізвілісті й опасні, Сірожу то і дєло заносить, а читаючи його статті дід всігда опасається, як би в Сірожки від обілія взаімоісключающих категоричних силогізмів не тріснув череп. Но, к счастью, дружба со здравим смислом не входить в число Сірожиних слабостєй, потому його умственному здоров’ю нічого не угрожає. І він з льогкостью робить вивод, шо США терплять у міровій війні сокрушітєльне пораженіє, про яке убедітєльно свідчать запроваджувані Вашингтоном антиросійські санкції. Бо ето ж ясно як дважди два – санкції запроваджуються Америкою від злоби й бессілія перед нєзиблємой мощью РФ, а значить США надо лєгонько подтолкнуть і вони розсиплються, як старий обветшалий сарай. А для етого – і тут Сірожа многозначітєльно примружується – нужно нємногоє. Треба, щоб усі російські фігуранти санкційних списків, усі оті дерипаски, абрамовичі, потаніни, фрідмани та прочі ротенберги проявили патріотизм і полностью отказалися від доларів США. Всього-навсього. А як Америка начне тріщать по кредитним швам – тут Сірожа азартно ляскає себе по коліну - мудрий Хуйло має решітєльно включить печатний станок на полну мощность! Та напечатати рублів стільки, шоб всі в світі завістліво всралися – натякає светоч глобальної макроекономічної мислі Сірожа та дивиться на Хуйла просітєльно: “Ну, дай я включу отой станок... ну пожалуста...”.

Таким образом, у хвилях маразма, в яких безпорадно бовтається недоумкувата Росія, Сірожа почувається як риба в воді і будемо сподіватися, що врешті-решт Хуйло уступить просьбам Глазьєва порулить хотя би остатками государственних фінансів. І тут нашим спецслужбам слід бути начеку, бо дерипаски давно мріють набити Сірожці пику. А такого ценного агента необхідно буде врятувати та тайно вивезти кудись в безопасне місце. Хотя би із чуства благодарності перед Глазьєвим за блєстяще провалену ним операцію Кремля по созданію ЄврАзЕС. Адже роль Сірожі у фіаско Тайожного союза та, особливо, в недопущенні вступу в нього України переоцінить сложно, хоча це вже справа істориків майбутніх поколінь.

Тєм временєм у російських дерипасок січас откровенно трудні времена, хотя російська пропаганда всячеськи убіждає їх, шо нічого ужасного не случилося. І шо вообще, оті санкції – пиль для матросов, та й санкцій ніяких же нема. Но дерипаски почімуто пропаганді вірять не дуже, вони більше схильні довіряти своїм бухлагтерам. Которі со скорбними виразами на обличчях принесли їм учора отчоти, в яких дебет з кредитом уже сходяться з огромним трудом, а за перші ж сутки олігархи понеслои многомільярдні убитки. Які образувалися просто із-за самого факту попадання фігуранта в “кремльовський список”. А шо ж буде, як діло дойде до реальних контрактів із западними партньорами? Які або сразу відмовляться від контактів з опущеними, або виставлять їм грабітєльські условія, цинічно пользуясь безвиходним положенням друзєй Хуйла.

Впрочем, є надія, шо западні партньори проявлять до попавших в біду російських олігархів гуманізм та добросєрдєчіє і не стануть їх нищити, хоча... настільки сердобольних фінансових акул у водах західного полушарія науці обнаружити покамест ще не вдалося. Як і у водах восточного полушарія тоже. І оті акули безпорадно барахтающися усманових та тімченків вже наверняка учуяли та повернули до них свої хижі пащі.

Но Кремль не униває і призиває олігархів нє бздєть – скоро Хуйло усіх-усіх врагов переіграє та ще й так тонко та хитро, шо враги етого і не помітять. Між тим, завіряють олігархів у Кремлі, перепугана Америка вже пошла на поп’ятну. Та уніженно лєпеча “соррі”, прийняла в себе сразу трьох руководітєлів разведслужб РФ, а іменно: Наришкіна, Бортнікова і Коробова. Ну ясно же як білий день, шо упом’януті господа полетіли в Вашингтон приймать від осознавших своє безнадійне становище американців безоговорочну капітуляцію – понімающе хмикають кремльовські аналітіки.

Діда на ті зустрічі з російськими разведчиками американці не позвали і тому в точності про шо там говорилося я не знаю. Но можу в общих чертах здогадатися. І, думаю, шо сказали американські разведчики російським “колегам” шось приблизно те, що казав Даллас германському генералу Вольфу. Которий по заданію Шелленберга і Гіммлера намагався перетерти з американцями вопрос про їх дальнєйшу судьбу. З тією, однак, різницею, шо договарюваться з американцями на цей раз кинулися одночасно й лічно російські Шелленберг, Мюллєр та Кальтенбруннер.

Повторюся, що мені невідомо як прийняли Наришкіна, Коробова й Бортнікова у США, але при перегляді портретної галереї керівництва американських разведсообществ весь час крутиться думка про їх поразітєльне сходство з головними героями “Парка юрського періода”. І весьма сомнітєльно, шо оті американські звіроящери приймали у себе привинившихся перед ними російських сусліків для согласуванія з ними условій капітуляції США перед Хуйлом. Логічніше предположить обратноє і дід думає, шо діла обстоять десь іменно так.

Вчора, однак, на істєрзані затянувшимся ожиданієм побед душі ватніков живітєльним бальзамом пролилася новость про согласіє Німеччини на будівництво у її водах Сєверного потока-2. І шо таким образом рішення данського фьолькетінга, який рішуче став на захисті прав ї Величності Маргрет ІІ спокійно тьопати сарганчиків поблизу острова Бьорнгольм, Германєю торжественно похерено. А значить, - встрепенулися приунивші було ватніки, - Сєверному потоку буть, Україні хана, слава Хуйлу і троєкратноє ура!

На цю усю муть з удівітєльним лєгкомислієм купилося чимало українських експертів, які почали на всі лади обсмоктувати тему ненадьожної і продажної Європи, котора... і т.д. Дід на це все скаже таке – ша! Не нада гнать волну, ніякого дозволу Німеччини, ще й усупереч волі Її данського Велічества, не було. Було рішення однієї з німецьких технічних інстанцій, яка в межах своєї компетенції не знайшла причин для заборони прокладення труб по морському шельфу в межах територіальних вод ФРН. Але рішення про дозвіл на рівні федерального уряду Німеччина не приймала, ватнікам рекомендується сидіть на жопах ровно, і раньше времені не вскакувать. А єслі уж їм так не сидиться, то нехай ідуть покатаються на французьких “Містралях”. Які вони три роки тому уже якось торжественно зустрічали в російських портах.

Насправді німці совершають обичну домашню бюрократичну перепасовку на правому фланзі і думають як лучше передать м’яч форварду. І російським трибунам репетувать “Гол!” просто глупо. Тим паче, шо й інформації про перепланування газогону в обхід Данії все ж таки ніде нема. Зате єсть мнєніє, шо коли діло дойде до рішення на федеральному рівні, то Меркель прийматиме його з учотом не лише технічних чи фінансових обстоятєльств. Но і нєкоторих політичних міркувань.

А в общем і целом дідусь на усю оту колотнечу вокруг імперських ігрищ Москви з газогонами, потоками і трубопроводами дивиться з веселим оптимістичним прищуром, добре пам’ятаючи, як і чим це все для Росії обично закінчується. Помню якось ще в ХІХ столітті у Петербурзі страшно завідували Великій Британії і одного разу надумали ущучить британців путьом створення альтернативи Суецькому каналу. І с етой целью угрохали тонни золота, людських ресурсів та конвертіруємої валюти в сооруженіє КВЖД. І ви не повірите – царі оту КВЖД всупереч ухмилкам скептиків таки построїли. Вітте тоді калінку-малінку зажигатєльно отплясував і усім кругом радісно розказував, як січас Росія завалить Європу восточними товарами, а Британія сумно здується. Але шо случилося насправді? А насправді ущучить королеву Вікторію російському самодєржцу не получилося, Велика Британія появу такого мощного конкрурентного транспортного коридора даже й не помітила. Зате втручання царя-амператора Ніколая ІІ в восточні діла помітило його японське велічество, імператор Мейдзі. В ітоге замість баснословних доходів Росія вигребла від Японії грандіозних звіздюлєй. Після яких толком не оправилася, бо й крах усієї Російської імперії не забарився.

У ХХ ж столітті новітні московські царі також часто бралися за гігантоманські геополітичні забавки, щоб утерти носа проклятим імперіалістам – то Сєверний морський путь прокладували, то Біломоро-Балтійський канал вручну рили, та даже безобідний Брежнєв і той БАМом балувався. Але всякий раз усі оті проекти в підсумку виявлялися убиточними та економічно ідіотськими. Над якими потішалася уся мисляща економічна общественность світу.

Зараз уже сільонки в Москви не ті, тому й уровень притязаній заметно знизився. Тягатися з Великою Британією чи тим паче із США Хуйло й не помишляє, йому би хоть Україну обіграть. В піку якій він і вирішив угрохати купу грошей, бо жадні українці відітє лі не схотіли йому продать свою магістральну трубу. Ну й нехай строїть, у діда немає жодних сумнівів, що й ці імперські іграшки незабаром будуть покинуті й забуті та тихо іржавітимуть посеред солоних морських вод. І про них знатимуть хіба що придонні риби. Які плаватимуть уздовж порожніх труб дивуючись шо то за дебіл їх там понастроїв. І все ж таки українським хлопчикам та дівчаткам, які знають, що таке “анбандінг” та відповідають за його проведення, дідусь по-отєчеськи рекомендує не баритися.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаємо кулаки за полонених, допомагаємо Армії та плануємо на вихідні приємний і корисний для здоров’я відпочинок в родинному колі. Бо здорова і весела сім’я – то справжнє щастя 

Ну і слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас 

P.S. Пишучи про отой Сєверний поток-2 у дідуся в пам’яті зринула в цілому не дуже доречна, але зрозуміла аналогія із ситуацією, яка наблюдалася у Русі в XII столітті. І яку передбачав один з корумпованих персонажів дідової “Історії України”:

“- Не будьте дитиною, куме. Ми живемо поки йдуть товари по путі “із варяг у греки”. Але це ж путь не вічний. Трапиться який катаклізм, почнуться хрестові походи, зміняться торгові шляхи і всім нашим схемам гаплик. Князю, я думаю, слід добре подумати про стимулювання вітчизняного виробництва і про розвиток національної економіки. Поки є час. Бо не можна ж вічно сидіти на транзиті” (“Історія України від діда Свирида”, Книга перша, ст. 264). 

.
Редаговано в Неділя, 04 лютого 2018 21:24



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info