Спокійного оптимізму пост.

did s

Щойно дідусь отримав повідомлення з Парижу про результати голосування за екологічні проекти, в яких Україну представляли дівчата із Сум. Ґран-прі конкурсу присуджене проекту з Нікарагуа, а от перше місце в номінації “громадські симпатії” отримала Людмила з Росії за проект по висадці дерев. Значить, кампанія по он-лайн голосуванню була в РФ поставлена ширше, якийсь російський “дєд Спірідон” мене таки обійшов. Нєгадяй. Але нічого-нічого, ми ще поборемося 

Дівчата з Сум, однак, також стали призерками конкурсу. Їх проект Нове життя старого листя за результатами голосування посів третє місце - я щиро вітаю Богдану Гапонченко та її друзів з цим успіхом. А усім, хто підтримав наших дівчат своїм голосом – сердечно дякую.

І ось тут маю сказати про найголовніше. Ніяке місце в он-лайн голосуванні не гарантує справжнього успіху. Бо таке голосування – лише привід розповісти широкому загалу про себе, про свій проект та знайти однодумців. Так задумано організаторами. І з цією задачею дівчатка із Сум цілком упоралися, вони справді молодці, принаймні про них зараз в Україні знає набагато більше людей, ніж до участі в конкурсі. Адже писали про проект “Нове життя старого листя” і в центральній та регіональній пресі, сюжети знімало телебачення, та й у фейсбуці ми дізналися, що є виявляється і такий спосіб утилізації опалої листви. Тепер перед сумчанками багато роботи, й на цьому шляху ніхто не гарантований від тимчасових невдач. Як це трапилося в Одесі...

В Одесі переможниці минулорічного конкурсу, “Відчайдушні квіткарки”, пережили цим днями справжній стрес, бо висаджені ними на схилах первоцвіти витоптала відпочиваюча на Великдень публіка. Оті схили – традиційне місце пікніків для одеситів та гостей міста, а ми ж знаємо як у нас люди іноді поводяться на природі. І можемо собі лише уявити, яке розчарування пережили Olga Riadchenko Nemytova та її колеги побачивши, що результати їхньої праці сплюндровано. Однак, найгірше, що може трапитися з людиною в такому випадку – це опустити руки. От цього робити в жодному разі не можна.

Будь-яка велика справа неодмінно супроводжується прикростями та невдачами. Це закон, виключень із якого я не знаю. І що більшою та шляхетнішою є мета, то більшими прикростями вимощено дорогу до перемоги. Але оті прикрості та невдачі також мають своє раціональне значення. Бо, очевидно, посилаються гідним людям для того, щоб смак майбутньої перемоги був багатшим. А їхня радість від успіху повнішою.

Дідусь твердо переконаний, що і одеситів, і сумчанок і усіх хороших людей в Україні, які працюють, а не хнюпляться, чекають справжні великі перемоги. Я їм цього від усього свого серця щиро бажаю.

P.S. Скоро в нас “майські”, люди масово рушать на природу. Переважна більшість, за моїми спостереженнями, поводиться охайно і сміття по собі зараз уже не залишає. Принаймні, набагато менше, ніж у 90-ті. Але й “невоспитаних” все ще чимало. Що ж із ними робити? Світовий досвід показує, що по-справжньому дієвий рецепт боротьби з такими лише один – особистий приклад і масова нетерпимість.

Пригадую, як років п’ять тому, на шляху до Миколаєва з попереду їдучої машини викинули порожню пляшку. Прямо коло стовпчика “Дякуємо за чисті узбіччя”. Дід не на жарт розлютився, втопив педаль газу і обганяючи прижав оту машину до к’ювету. Виявилося – їхали болгари. Перелякалися. Вибачалися і обіцяли більше такого не робити. Але я був дуже злий. Не знаю, яким було їхнє загальне враження про Україну, але те, що в нас є сердиті дядьки, які не терплять викидання з вікон машин порожніх пляшок, вони напевне запам’ятали. І навряд чи дозволяли собі в подальшому щось подібне.

Дідусь жодним чином не закликає до агресивного поводження в подібних випадках, наведений приклад аж ніяк не показовий. Бо здебільшого, коли ми бачимо, що хтось залишає на природі сміття, достатньо просто доброзичливо попросити їх не забути прибрати за собою. Люди ж у нас насправді хороші. Просто їм про це треба іноді нагадувати.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух та спокійно працюємо далі.

.
Редаговано в Середа, 11 квітня 2018 19:28



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info