Обзор світових новин. 26.08.2014

Доброго ранку, друзі! Надворі потроху світає, а це значить, шо дідові пора братися за обзор саітових новин. Новин вистачає, тому без лішніх вводних слов до роботи. Ітак.

 

 

Надя Савченко все ще в Воронежі, в тюрмі. Але про неї ніхто не забуває - адвокат Фейгін обіщає представити "суду" такі мега-ультра-бомбезні алібі, шо всі двадцять слєдаков, які шиють діло, вкупі з прокурором та члєнами інквізиції, тут же привселюдно розплачуться і признаються у своїй профнепригодності. Ну шо ж, Маркуша, - каже дід, - дєрзай. Ми тебе почули і ждем положітєльного результата. 

 

Між тим, про Надю не забуває международне сообщество, яке частічно щиро, а частічно піарясь, громогласно требує її звільнення. Це харашо. Шото, правда, стидліво замовк генсєк ООН Пан Гі Мун, якому Порох поручив лічно заняться звільненням Наді Савченко. Ну, Пан Гі Мун любітєль громко бовкнути якуто пацифістську херню і тут же сліться з плінтусом та нє отсвечівать. Нада, шоб постпред в ООН Сергеєв нагадав тому генсєку всьо же про порученіє нашого президента. Де отчот о продєланной работе, га?!

 

Дід, як ізвесно, був останній тиждень на Донеччині і не міг щодня виходити в ефір, тому щитає необхідним січас висловити своє восхіщеніє руфером Гришою Мустангом, який провернув усю оту операцію із фарбуванням звізди на московській висотці просто-таки геніально. Безукорізнєнна робота. Сміливець, патріот і дуже розумний хлопець. Удєлав усю оту хвальону масковську публіку як пацанів і по ефекту от зробленого далеко переплюнув ізвесного німецького авіатора Матіаса Руста, которий в 1987 році посадив самольота на Красній площі. Но в отлічії від Руста не попався в лапи поліції. А за пропозицію обміняти себе на Надю Савченко дід просто мовчки встає в знак поваги і пошани - справжній Мужчина! А те, шо вчора Мустанг виліз ще на одну звізду, вже на головній висотці МГУ ім. Ломоносова, то це вже вапще... 240 метрів... чверть кілометра у висоту. І це коли з ніг збилася вся масковська паліція і фсб в пошуках нашого Гриші Мустанга. Одна мужня людина, практично самостійно, троллить і уніжає весь государственний і каратєльний апарат Хуйлостана і доводить руссовату до ісступлєнія. Дід тільки просить Гришу буть поосторожнєє. Гриша, ти нам нужен, бережи себе, хлопче!

 

Між тим, Порох, як ізвесно, нагородив Надю ордєном "За мужність", чим недвозначно дав понять, шо для нього її звільнення вопрос честі. І з великою долею вірогідності можна прогнозірувать, шо сьогодні в Мінську Порох потребує від миршавого нємедлєнно освободить Надю та решту українських полонених.

 

Адвокат Фейгін в етой связі намекає нам, шо слухання по ділу Наді перенесено на завтра. А це значить, шо дєйствія "суда" во многом завісять від сьогоднішніх переговорів у Мінську. Дід давно каже, шо діло Наді Савченко можна і нужно розглядати ще і в качестве індикатора общей позиції Хуйла. Єслі її звільнять із плєна, значить Хуйло готов к постєпенной деескалації конфлікта. Єслі ж ні - значить від Хуйла можно ожидать всього, шо угодно. Буквально.

 

Хуйло січас в дуже незавідном положенії. 

На міжнародно-діпломатічеськом фронтє Хуйло просрав усе, шо тільки міг і даже чуточку больше. Напрімер:

- договориться с Западом признать де-факто анексію Криму нє удалось. 

- вбить клин між США і ЄС нє удалось.

- сколотить вокруг сєбя хоть яку-то групу стран-союзніков нє удалось. 

- даже бліжайші партньори Росії по Тайожному союзу многозначітєльно мовчать, ожидая развітія ситуації.

- попитки дать сраженіє в Совбезе ООН нєізменно закінчуються ганебними провалами клоуна Чуркіна, а значить лічно Хуйла.

- ізбежать третього уровня санкцій нє удалось.

- попитки адекватно відповісти на міжнародні санкції своїми санкціями, оказалися сміхотворними і обернулися ударом по собі ж. 

- динаміка цін на ринку углєродов оптімізма правітєльству РФ не добавляє. Ціни на нафту медлєнно, но нєотвратімо понижує чиято невидима, но дуже мощна рука. Січас вони колєблються на рівні 102,68 долл.за барель. Наблюдаєм.

- попитки закулісних переговоров з Обамою остались без ответа. Обама Хуйла ігнорірує і правильно робить.

- наоборот, Запад винудив Хуйла іти на переговори з самим нежелатєльним для нього собесєдніком - з президентом України.

- не забуваємо, шо перед тим Обама назначив в Росію свого посла Теффта, шо однозначно розцінено світом, як плєвок в ліцо. Хуйло витерся і мовчки сньос уніженіє.

- Барак Хусейнович также потроллив лічно Хуйла в ізвесном інтерв'ю про двулікого Януса і вопрекі ожиданіям руссовати, шо Владімір Владіміровіч щас как ответіт... хуйло опять-такі мовчки сньос уніженіє і сдєлал від, что нє услишал.

 

Єслі чесно, дід не припоминає в міровій історії більшого лузєра, який би так швидко пройшов путь від самого вліятєльного мачо планєти, до абсолютного ізгоя і парії. А шо Вова получіл взамен? Крим? Весьма спорно, бо світ етого не признає. Чорноморський флот в Сєвастополі? Так він там і так всігда був, но нахрена в Чорному морі воєнний флот, від якого в случаі чого пользи ноль. Дестабілізацію в Україні? Да, на сході льється кров, да там війна, гинуть люди, гинуть наші воїни. Але Україна консолідована, як ніколи, і має нарешті свою Армію, яка не дрогне і буде сражаться. Може Вова ослабіл НАТО? Ха! Іменно, шо наоборот - ніхто не зробив НАТОвським генєралам більше послуг, чим Хуйло. Товаріщ Расмуссен, який бодро гасає по світу і вездє получає заверенія, шо воєнні бюджети стран Альянса будуть увелічені, не скриває радості і нишком шле Хуйлу воздушний поцелуй. А от саму Росію на самміт НАТО, який состоїцця через два тижні, Росію не погукав. Зате запросив туда Україну. Наблюдаєм.

 

Все це, звичайно, харашо. Но одновременно епічні провали ВВХ на міжнародних фронтах і те, шо практично всі його карти оказалися биті, вселяють в діда нєкотору тривогу. Бо тих козирних карт у Вови вже майже не осталося. Осталися сподівання на газ, яким Хуйло привик шантажувати Європу й Україну і осталася угроза прямого вторгнення "міротворчеських" сил. Дід не ісключає, шо Хуйло буде розігрувати і ці карти. Криса реально загнана в угол.

 

Чи наважиться Хуйло на відкриту агресію дід сказати щас не може. Но такий варіант не ісключає. Однако, етот варіант тоже Хуйла не спасе, а скоріше усугубить його незавідне положення. Бо ситуація в самій Росії далеко не так однозначна, як показують опроси. 

 

Хуйло готується до Мінська і с етой целью вже тиждень тормошить своїх воєнних: "Дєлайте, блядь, шонібудь!". Воєнні дєлають шо можуть, но великих успіхів добитися так і не змогли. Тому Вова в еті мінути грусно думає, шо ж йому казать Пороху, шоб Пороха напугать. З Януковичем було просто - той простої саячки боявся. А Пороху в лічном мужестве відмовити ніяк не можна, його на іспуг не візьмеш. Та і розуму в Пороха побільше буде, чим у Януковича і Хуйла вместє взятих.

 

Будем сподіваться, шо Порох вміло і грамотно сработає сьогодні в Мінську. Грандіозних побед від нього не ждемо. Главне - вималювать траєкторію возможного двіженія, яка приведе нас до Перемоги. Вночі Порох звонив Меркель і нажалівся на Хуйла, який граєцця в солдатики, а від цього гинуть живі люди. Меркель, яку розбудили серед ночі, на Хуйла очінь сердита.

 

Які все ж таки можуть бути шляхи деескалації кризи? Дід практично постоянно про це думає. Понятно, шо Хуйло уступати не збираєцця. Совершенно ясно, шо і Порох уступати не буде. Абсолютно ясно, шо світ тоже санкції не отмінятиме, а общий курс на добиваніє режима Хуйла мінятися не буде. Тактика може буть разна, но то, шо світ Хуйла прощать нє намерен, совершенно ясно і стратегічно буде двигаться в напрямку удалєнія етой раковой опухолі із здорового організму нашої планети.

 

Но войни ніхто не хоче. Хуйло, кстаті, тоже дуже не хоче войни. Він хоче, шоб все було харашо, шоб Україна стала слухняна, шоб Крим признали російським і всі потроху забули про всю оцю катавасію. Запад тоже не хоче ніякої війни. Україні война тоже не нужна. Шо ж дєлать?.. Дід січас висловить припущення, але предупреждає - це лише припущення.

 

Совершенно ясно, шо сьогоднішня зустріч у Мінську закінчиться нічим. Ніхто не уступить. Дуже добре буде, єслі Хуйло продємонстрірує готовность к діалогу, віддавши завтра нам Надю Савченко. Але учитуючи, як розкручено маховик, наскільки резонансною може бути це діло, на звільнення Наді прямо завтра сподівань небагато. 

 

Є в Росії така общественно-політична організація, як РПЦ. Котору возглавляє ізвесний Гундяєв. Подождіть плюватися, давайте придивимося до дєйствій московських попів прістальнєє. Останні місяці РПЦ дємонстрірує необичну самостоятєльность і нєзавісімость від Кремля. Аналітіки і спостерігачі називають разні причини такого поведєнія попів, но в главном вони сходяться - в ряді важних для Хуйла моментів, московська православна церква самоустранилась і сохраняла глубокомислєнноє молчаніє. Да, іногда Гундяєв писав там шото Вселенському патріарху в Константинополь, жалуючись на українських розкольників, но активної участі в созданії "русского міра" РПЦ чомусь не брала, в дзвони не дзвонила, анафемі київську хунту не предавала. 

 

Болєє того, Гундяєв мовчки согласився, шо кримська єпархія остається в подчінєнії Києва. Онуфрій об етом твьордо заявив, а Кіріл мовчки согласився. Чим викликав неабияке нєдоуменіє в плотних слоях руссовати. 

 

Ідьом дальше - Хуйло Пороха з Днем Незалежності не поздравив. Це не просто хамство. Це серйозний зовнішньополітичний демарш. А от Кіріл Пороху написав і з Незалежністю поздравив. Так от дід думає, чи не вирулить ситуація в таке положення, коли миротворчістю займецця сама церква? Запросивши, звичайно, до співробітництва не лише УПЦ МП, але й інші православні церкви України. Случайно так получиться, чи так задумано ізначально, но поступово вимальовується картіна, коли в случаї достіженія критичної межі протистояння, повліять на Хуйла зможе лише патріарх РПЦ. Бо більше вліять на нього нікому. Ні всередині Росії, ні тим паче іззовні. Дід повторює, це лише припущення. Але історія людства знала й не такі кульбіти, тому сценарій, коли на авансцену вийдуть попи, дід би не ісключав. А для прочно загнаного в угол Хуйла дослухатися до мнєнія духовних пастирів може оказатися єдінственно приємлємим виходом із ситуації.

 

На цій церковно-умиротворяющій ноті дід бажає всім крепкого здоров'я, міцних нервів і бадьорого настрою. Держим кулаки за Надю, всіма силами помагаєм Армії і читаєм repka.club.

 

Ну і слєдім, шоб віздє порядок був, нахуй! А не те, шо січас.

 

P.S. Дід просить вибачення, шо черговий восьмий параграф Історії України не побачив світ минулої неділі, но на це були поважні причини. Постараюся запостити цей параграф протягом тижня, а наступний, дев'ятий, у неділю. Шоб не вибиватися із графіку. Дякую за розуміння.

 

 

 

 

.
Редаговано в Вівторок, 26 серпня 2014 09:59



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info