Мінськ. 26.08.2014

Доброго ранку, друзі. Дідові так само, як і всім вам, дуже інтєресно, шо іменно відбувалося в Мінську на закритій зустрічі Пороха з Хуйлом. Пока шо про результати ми знаємо з доклада Пороха, який він нам тут же здєлав, давши шестиминутне інтервю. Хуйло інтервю тоже дало, которе по содєржанію нєсколько отлічаєцця від сказанного Порохом, і ето нормально. Іменно різниця у сказаному двома президентами – сама вкусна часть для любого сільського аналітіка.

 

Попробуєм зробить беглий аналіз того, шо проізошло в Мінську.

 

 

 

Начньом з поведінки Хуйла наканунє зустрічі з Порохом. Воно вело себе безобразно. Капрізнічало і виябувалося, всіма силами подчоркуючи, шо кругом усі гандони, а воно віконт де Бражелон, которому тут нема з ким балакать. Хотя в залі сиділи щн три презіденти і даже ціла баронеса Ештон, яка с удивлєнієм взірала на поведінку Хуйла. Взагалі, єврокомісари мали вчора возможность не раз удівляцця патологічній брехливості миршавого пацієнта.

 

 

 

Напрімер, Хуйло нє стісняясь прісутствія розумних людей, ляпнуло, шо асоціація України та ЄС обойдецця Росії в 100 млрд.руб. Жалко, шо камери не показали в цю мить ліцо комісара де Гухта, який собаку зїв на всякого рода торговельних режимах, бо більшої хуйні де Гухт наверняка ще не чув.

 

 

 

Далєє Хуйло сдєлало замечаніє Лукашенкові, обвінивши бацьку, шо той ночами наклєює на польські банки з яблучним варенням білоруські етікетки, а вдень гонить ешелони того варення на Москву. Лукашенко сердито глянув на Хуйла, поскрипів зубами, но нічого не сказав. Привселюдно звинуватити главу країни-господаря міжнародної зустрічі в контрабанді – ето висший пілотаж ідіотизму. Хуйло ету фігуру висшого пілотажа совершило даже не задумуючись о послєдствіях. Лука дядько злопамятний і он етого Хуйлу не забуде.

 

 

 

Назарбаєв тоже був молодець, хотя особих откровеній від казахтанського хана дід і не ожидав. Но Назарбай приятно здивував діда, заявивши на камеру, шо в Казахстана ніяких причин опасаться асоціації  України та ЄС нема. При цих словах Хуйло, відімо, грусно вздохнуло і подумало “Кругом одні предатєлі, блять”.

 

 

 

Вообще, те обстоятєльство, шо Порох перед дуелью з Хуйлом, провів двосторонні встречі з Лукою і Назарбаєм – не просто дань дипломатичному протоколу. Ето був дуже грамотний хід, бо після тих зустрічей і Білорусь, і Казахстан сказали багато приємних Україні слів, які йдуть вразрез із позицією Хуйла.

 

 

 

Але слова словами, а главна інтріга Мінського самміту полягала в тому, чи состоїцця спаррінг між Хуйлом і Порохом. Хуйло по обикновенію тянуло резіну до послєднєго, всіма силами показуючи, шо оно тут вообще ні при чом. Многі аналітіки (напрімер Белковський) щитають, шо целью Хуйла було сорвати зустріч з Порохом, но так, шоб сам Порох отказався і не вийшов на ринг. Однако, в Пороха, в якого за плечима Майдан, нєрви оказалися желєзні. Він не дрогнув і все-таки зумів прижать Хуйла в красном углу рінга і два часа дуже предметно з ним говорив.

 

 

 

Послє етого разговора Хуйло витерло мармизу і пошло откровеннічати з пресою. Хотя дуже не хотіло ето дєлать, но тогда світ би узнав о результатах разговора тільки з інтервю Пороха, а Хуйло етого допустіть нікак нє мог.

 

 

 

Порох даючи інтервю тоже виглядав стомленим, шо нєудівітєльно, однако чотко і внятно доложив нам про достігнуті договорьонності.

 

 

 

Аналізіруючи разніцу в сказанном двома президентами, дід схиляєцця, шо більше правди нам повідомив всьо-таки Порох. І не тому, шо він наш презідент, а тому, шо в його словах було більше конкретики. А те, шо говорило Хуйло, більше скидаєцця на попитку скрить істинні результати переговорів.

 

 

 

Так, Хуйло, всячеськи подчоркував, шо разговор із Порохом був посвящон в основном вопросам економіки. Ага, - каже дід, - в Україні кров льється, війна іде, а Пороху нема чого робить, як обсуждати з Хуйлом таможенні квоти і тарифи. Однако, даже Хуйло нєхотя сознався, шо Порох поднял вопрос про звільнення українських граждан, а также про прекращеніє огня на сході України. Но тут же подчеркнув, шо етот вопрос обсуждался вскользь, бо Росія-дє нє імеєт к конфлікту ну нікакого отношенія. Очінь осторожно висказався, шо під час зустрічі з Порохом домовлено про восстановлєніє “общей атмосфери доверія”, но Росію больше тревожит гуманітарная помощ. А говоріть об условіях прекращенія огня Росія не може, бо она тіпа ні при чом. Потом Хуйло тут же зїхало на свою любіму тєму газу, давши нам усім понять, шо газ і транзіт газу в Європу його очінь і очінь інтєресує, а все проче херня.

 

 

 

Обично Хуйла сопровождає прикормлений пул журналіздов, які задають заранєє согласовані з Пєсковим удобні Хуйлу вопроси. Тому дід даже здивувався, коли прозвучало питання про задержаних в Україні російських десантників. Хуйло моментально включило дурачка і сказало, шо они там, кажецця заблудилися, но точно він не знає, бо Шойгу ще не доложив.

 

 

 

При цих словах дід шле вітання нашій доблесній Армії. Яка не лише пресєкла мощні контратаки російскої воєнщини, но і зробила Пороху чудєсний подарунок у вигляді десятка плєнних дєсантніков, чим нєсомнєнно дуже посилила наші переговорні позиції в Мінську. І це в очередний раз доказує постійно повторяємий дідом постулат – нада помагать Армії, бо лише від Армії залежить зараз майбутнє України.

 

 

 

Шо ж буде далі, питаєте ви. Дідові тоже інтєресно, шо буде далі. По ідєє, мають начаться прямі консультації між погранічніками по контролю за кордоном. Це, к сожалєнію, сама уязвіма для України сторона вопроса. Консультації можуть начатися і буде проведено хоть двадцять раундів, но за це время Хуйло буде і дальше тянуть резіну. Його мета незмінна – взяти Україну ізмором. Хуйло, відімо, щитає так – війна штука дорога, гривня нестабільна, вопрос з газом так і не вирішений, тому взимку, в крайньому случаї навесні Україна дозріє і тагда вже Хуйло буде діктувать условія. А пока він буде грати роль нєпрічасного і кругом нєвінного.

 

 

 

Напрасні сподівання, каже дід – Хуйло всігда і хронічно ошибаєцця в своїх прогнозах по Україні. Такий сценарій міг би бути десь реалістичним, єслі би Україна осталася наодинці проти Хуйлостану. Но фішка в тому, шо за сітуацією пристально наблюдають всі мірові лідери, для яких вопрос економічної успішності України – питання принципу. Дід не хоче забігати наперед, но 30 серпня ми почуємо з Брюсселя багато приятних новостєй. Порох туди вже їде і даже намекає, шо все буде харашо. І з гривнею все має бути харашо, і перезимуємо нормально.

 

 

 

Прямої воєнної помощі від НАТО канєшно не буде. Но буде воєнно-технічна – через півтора тижні самміт НАТО в Уельсі, де питання України і Росії – центральне. Росію туда не позвали, но зато Україна і страни НАТО усілєнно готуюцця. Спокойно і впевнено наблюдаєм.

 

 

 

Кроме того, у вересні Конгрес США має прийняти Закон про протидію агресії Росії, який по суті надає Україні статус, близький до статусу Ізраїля. Із предоставлєнієм як фінансовой, так і воєнно-тєхніческой помощі на розвиток і озброєння Армії. Дід каже, шо Україні було б непогано здєлать на східному кордоні “Залізний купол”, такий, як у Ізраїля. Бо оті російські Гради і ракети вже задовбали.

 

 

 

Ніхто в цивілізованому світі зливати Україну, як про це верещать доморощені істєрічки і панікйори, не збираєцця. Ніяких пактів Хуйло – Меркель не существує. Вся подобна херня придумуєцця в Москві і вбрасуєцця в інфопростір нашими врагами. А полєзні врагам ідіоти подхватують і верещать, шо нас зливають, нас предалі, кругом враги і зрадники. Таким ідіотам дід показує лома і приказує сидіть нишком та не отсвечівать.

 

 

 

Главний ітог зустрічі в Мінську, як на діда – Хуйла удалось втягнути у переговорний процес. І не з Обамою та Меркель, як він сподівався. Хуйла примусили сісти за стіл переговорів з самим неудобним для нього співрозмовником – з президентом України. Тому план Хуйла договориться обо всьом за спиною України можна щитать провалившимся.

 

 

 

Мінськ показав, що світ грає на стороні України, в Хуйла союзників ще менше, ніж він думав, а Порох свою сольну партію виконав дуже харашо. Дід не ожидав грандіозних проривів, но Пороху, кажецця, удалося добитися даже більшого, ніж ми від нього ждали.

 

 

 

Порох молодєц ще й тому, шо своїх не бросає і, відімо, жостко наполягав на поверненні в Україну наших громадян. Єслі для цього нада вернуть Хуйлу його дєсантніков, дід не возражає – хоть усіх сіпаратістов до єдиного. Тепер, в качестве бліжайшого результата, ждемо звільнення наших героїв – Наді Савченко, Олега Сєнцова та інших заручників. Їхнє звільнення, як не раз казав дід, має стати індикатором, шо все іде харашо.

 

 

 

До Перемоги ще далеко, друзі. Хуйло, як ми добре знаємо, способен на всяку херню і вірити його словам не можна. Но є обєктивні обстоятєльства, які не може не учитувать даже патологічний брехун Хуйло. Економічна сітуація в Росії пока лучша, ніж в Україні, но тоже далеко не радужна. І она поступово ухудшаєцця. А головне - стратегічно Хуйлу розчитувать нема на кого. Помогти Хуйлу може хіба шо новий презідент Абхазії. Но тільки мандарінами і то за великі гроші. 

 

 

 

А Україні помагає весь цивілізований світ, який, кстаті, вчора в черговий раз убідився: Хуйло – ето таки хуйло. А Україну очолює крепкий і розумний дядько. Тому дід каже – Петре, ти вчора був маладєц, первий раунд по очкам за тобою, дід доволєн. Но не останавлюйся і памятай, шо світ допомагатиме Україні лише до тих пір, пока відчуватиме, що ми цивілізаційно свої. Народ тебе тоже піддержуватиме, але не вздумай хитрити чи наябувати нас. Памятай про Майдан.

 

 

 

Зберігаємо бодрий бойовий дух, помагаєм Армії, держим кулаки за Надю і за всіх наших та вніматєльно читаєм repka.club.

 

 

 

Та слєдім, шоб віздє парядок був, нахуй! А не те, шо січас.

 

 

 

 

 

.
Редаговано в Середа, 27 серпня 2014 11:41



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info