Пару днів назад моєму щастю не було меж...

kz

Стояла на балконі, наблюдала і тихо радувалась тому, що моє улюблене сусідське слоненятко зверху, начіпивши на кіски яскравих прикрас з жучків-хробачків та пістрявого рюкзачка свалювало на місячишку в табір.

Щоб ви не подумали, що слоненятко справді схоже на слона, ні, це тендітне дівчатко і я взагалі дивуюсь, як цих 30 кеге ваги може видавати такий грюкіт, пересувати щодня шафи і столи пів-ночі

Нє, я слоненятко очінь люблю, не подумайте казна що, просто у нас із слоненятком біоритми не співпадають, я жайворонок, а слоненятко сова, може ліхко кушпелицця до 2 ночі, шо табун слоняр, ліхко...

- нарешті, нарешті я висплюсь, - щасливо бурмотіла я з-під фіраночки, змахувала скупу сльозицю із зморшкуватої щоки і махала уявним зарюмсаним носовичком - прасчяй, сланьонак, надіюсь ти в таборі трохи отжересся, трохи виростеш і до тебе прилетить трохи клепки, шо ти сланьонак-дівчинка, а не хлопчисько-слонисько...

Смєркалось... тоїсть зовсім не смєркалось, був глупий опідень...
... і радість моя була короткочасна.
Не встигла я переформатувати свої біоритми з кажана на жайворонка, як слоньонка депортірували з табору.
Слоньонок чвалав похнюплений, розпатланий, брудний та з порваним портфеликом

Мать слоняча комусь на балконі радісно щебетала, що слоненятко чогось обжерлось в таборі і що як тільки понос скінчиться, слонятко знову туди катапультірують, а після зміни слонятко автоматом шурує до бабусі в селуху, де слоненятко простирчить аж до 30 серпня. Вау!!!

Бабця у слоненяти сурова женщіна і слоненятко щоразу являється від бабці як шолкове, корчить цілий місяць з себе дівчинку і ще стільки ж пам"ятає про це, а потім всьо, як пошептало, під новий рік і всю зиму слоненятко забуває, що воно дівчинка і свірєпствує до весни

Святі мушлі! Пошліть на слоненятко зцілення від поносу, хай воно скоріше одужує та валить в свій табір, а щоб як приїхало то завжди пам"ятало, що воно дівчинка.

Святі мушлі, пошліть, будьласка ще клепки мамаші, щоб вона щоразу нагадувала слоняткові, що воно дівчинка, а не нічний слоняра і забула про широку кость

Щоб ви не подумали, що Захарна звєрь якийто зажерливий, закрошила тут батона на бідне слоненя. Захарна за весь рік ні разу шваброю в потолок не грюкнула, ні разу по батареям разводним ключом не брякнула в 5 ранку і тільки раз пожалувалась слонячій мамаші, шо безполєзно

завтра зварю киселику з чорниць і занесу слоняткові, най сьорба од поносу і поскоріше, поскоріше валить в свій табір... ??
.
Редаговано в Середа, 28 червня 2017 14:11



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info