Мало хто знає, що у нас на Позитроні...

vovk

Мало хто знає, що у нас на Позитроні при Союзі інститут біологічної війни був. в 45-ому його заснували значиться. Завезли вчених фашистських з Освенціма і 731 отряда, пайку в маслі і крупах дали, кімнати в бункері підземному опреділили і змусили смертельну зброю мірової революції кувати. А в 1986 році привезли в той інститут Гриця.

Гриць був бабуїн і вчився в інституті дружби народів. А як сталась аварія на Чорнобилі він якраз коло реактора крутився, до Лесі, одногрупниці своєї, в село приїхав. Обріс Гриць після случая того шерстю по самі помідори і запанікував. Метнувся на виїзд - а тут його міліція наша й перехватила. Він і плакав, і додому на Кубу просивсь і посвідчення аспіранта показував - а не прокатило. Запакували в пломбіруваний вагон і у Франківськ, в тайний інститут на опити повезли. А батькам одписали шо погиб героїчно у битві за врожай і орден трудової слави бандеролью послали.

Посидів Гриць півроку в тій лабораторії і заскучав. Тому шо одні уколи і експерименти з лікарствами, ніякого досуга, хіба з Мироном Опанасовичем, доцентом, в шахмати на щолбани грати. Вкрав він у медбрата ключа, зняв зі спящого охранника автомат та й загнав всіх сотрудніків і охоронців в зал засєданій. А шоб не скучно було включив їм фільм Депутат Балтики на вічне відтворення. І в метро сховався.

А через тиждень почала в тому метрі чєртовщина творитись. Став Гриць путьових обходчіків лапати і допікать всячєскі. Бува йде обходчік, рельси огляда, аж тут вискакує на нього обізян з автоматом і давай в глаза фонаріком світить і воздух нюхати, чи не комуніст бува. Як безпартійного ловив то в воздух стріляв і гнав аж до станції, а партійних товаріщів до стінки припирав і давай питання по научному комунізму і історії партії задавать. А тих хто путався чи не знав бив паскудний мавпун прикладом в гризло і в боковий тунель тащив. Один тільки Петрович одбрехавсь, бо якраз в інституті марксизму вчився. То як з тунелю вийшов тиждень тільки два слова вимовить міг - "соціалізм" і "емпіріокритицизм". Ледве водкою відпоїли. Не витерпіло цього тероризму городське начальство та й рішило ту блядську мавпу на живця зловити.

А дідо мій тіточний, Микола Петрович, якраз з київського метрополітену перевівся. То його й послали як самого опитного і нежонатого. Форму нову дали, на шию табличку з надпісью "Обходчік" повісили і магнітофон на спину прилаштували, шоб інтернаціонал іграв. а по сліду роту залізничних військ і взвод кагебістів пустили..

Ну і пішов дід по самій опасній Красній лінії. А на перегоні між Панфіловців і Миру вдруг погасло в тунелі світло, зашептали голоси і заклубився туман. І лишився дід сам один, як палець в дупі. А навпроти нього - мавпун в формі офіцера НКВД з ППШ. Стоїть ото, дивиться на діда і пита з кавказьким акцентом:

- А скажи, отєц, партійний ти чи ні? бо по запаху непонятно.

- а це з якої сторони глянуть - одвіча дід. - Вже 20 літ як кандидат, в 79 на заводі почті взяли, вже й подпісі зібрали. Ан ніт, зламав сверло імпортне од усєрдія. так комсорг тоді вз'ївся і передовики рєшитєльно осудили. Рано тобі - сказали - товаріщ Пасєка, в партію то. Безотвєствєнний ти і хвостіст к тому же.

- Не буде діла - каже бабуїн. - І шо мені з тобою робить? З дураком то, який сверло цельнометалічєскє ламає. Ти хоть знаєш хто такий Ленін то, дєрєвня?

- Вождь мірового пролетаріата - каже дід. - Родився в сім'ї з древнімі революційними традиціями. Старшого брата повісили за борьбу протів царизма.

- От харашо - каже бабуїн. - Шось таки знаєш.

- Був осуждьон за борьбу з царським режимом і висланий на Сибір

- Отлічно.

- Разом з жоною-революціонеркою.

- очінь хорошо..

- а звали її Йоко Оно.

Тут у бабуїна мову і відібрало. А дід рельсу із-за спину витащив і хуяк підлу обізяну в чоло. Впав мавпун як мішок з гімном, а тут туман розсіявся, кагебісти прибігли, обізяна пов'язали і на дрезині в лабораторію повезли. А дідо пішов з солдатами остальних путєйців в бічному тунелі шукати.

Аж тут зашептали голоси і полізли зі стін мертві есесовці. Руки тягнуть, хорста весселя мугичуть і всьо норовлять когось до себе в чорну землю потягнути. Але тут старшина Іванов, старий партієць, не розтірявсь, а зняв штани і дупу тим німцям показав. А на дупі тій татуіровка - зліва серп і молот, справа - профіль Сталіна, а посередині Стаханов і Лазо уголь прямо в сраку кидають. Іванов потім признавсь шо то йому в Сєвморфлоті набили, при посвящєнії в юнги. Побачили есесовці старшинську дупу, перелякались і назад в стіни влізли, ше й німецьким хрестиком зашилися шоб не бачити такого страху.

А за пару мінут найшли таки потєряних путєйців в кімнаті закритій, де вони на цепі сиділи і на калькуляторах Вега біткойни майнили. То діда після цієї пригоди в партію таки взяли. А бабуїну після розпаду союзу паспорт видали і смотрящим по лівому дискурсу в Україні поставили.

Фото Вовчика Сірего.
 
 
.
Редаговано в П'ятниця, 30 червня 2017 22:28



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info