Останнім часом мені є...

podolaihama

Останнім часом мені є з ким поговорити на болючі і цікаві теми (вітання пану Rostyslav Martynyuk), а отже відрефлексувати і сформулювати те, що муляє але ніяк не вхопиться.

Власне, треба міняти окуляри через які ми сприймаємо світ. Свого часу ми втратили ментальний (економічний, політичний, культурний) вихід на Балтику і ширше кажучи на "Північ" взагалі, котрий мали при ВКЛ, Речі Посполитій і, як слушно зазначив пан Мартинюк, при Гетьманщині.

Закуклілісь в якомусь чорноморсько-візантійському вакуумі який постійно самогенерується. Нам потрібна ін'єкція просто щоби не здохнути від неефективності, культурної першочергово. Мова тут йде про конкретні інструменти і, скажімо, чисто комунікативна латинка (в повному внутрішньому переході на ці рейки нема потреби) - далеко не остання штука. Але це лише частина великого зсуву, бо головним чином треба розгрібати освітні і, що вкрай важливо, естетичні завали. Все просякнуто псевдоісторичністю, якоюсь марксистсько-ленінською лексикою, московитським світоглядом взагалі, хоч і вбраним в кептарик.

Очевидно, що тут мова не йде про пристосуванство до "Європи" (як бачать собі деякі дикі і при цьому пихаті вкраїнці), а навпаки - про можливість української експансії, в найширшому сенсі слова, на теренах тих самих колишніх ВКЛ і РП.

Все це потрібне не для того, щоби комусь іноземному було зручніше мати з нами справу, а для того, щоби ми могли вмонтуватися у свій же цивілізаційний кластер, з якого нас вирвала Московія і кишки якого досі волочаться за нами по колючій стерні історичних пройобів.

Потенціал України - просто циклопічний. Однак варто протерти очьочкі, щоби століттями не лупитися макітрою в мазану стіну.

Все, порачкував собі орати фізкультурні ниви.

Спасибі державі, що не наїбнулась! (с)

.
Редаговано в П'ятниця, 14 липня 2017 19:53



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info