Ніхто не знав, як баба Марта...

vovk

Ніхто не знав, як баба Марта стала бабою. Здавалося вона народилася з сивиною, чорною хусткою та цигаркою між тонкими губами. Подейкували, що винен в її передчасній старості був Михась Кружило. Михася ніхто не пам'ятав. Одні казали що він загинув в одній з м'ясорубок першої світової. Інші - що емігрував до Америки. Баба Марта за Михася не згадувала. Їй було ніколи. І причиною був Влодко.

Влодко був син бабиного брата Яна. Ян був гультяй і пустий чоловік, не міг довго всидіти на одному місці, тому врешті поїхав до вуйка в Краків і там оженився. Перша його жона вмерла ше шість літ тому, тому сина він лишив з бабою. Час від часу він писав і кликав сина до себе. Баба не пускала Влодка, той не рвався, а тато Ян не наполягав.

Баба була висока, біла на лиці і гарна. Її сватали офіцери, крамарі і кондитер Шмулевич. Але баба не потребувала нової родини. У неї були Влодко і одноока кішка Катерина, а на прожиття вона заробляла з машинки. Машинка Зінгера лишилася по бабиній мамі. Головним предметом бабиного рукоділля були кальсони. У місті стояв драгунський полк і всі драгуни відходили до сну в бабиних шатах - недорогих, міцних і теплих. Баба курила як паровоз, тому фірмовим знаком її кальсонів був легкий запах тютюну.

Влодко ріс самостійним, самоуком вивчився грати на акордеоні і заввиграшки садив мазурки і краков'яки. Підлітка кликали в гості і непогано платили. А в 41 прийшли німці.

При німцях головною розвагою було кіно. Влодко водив в кінотетатр Ганусю Гуличівну, а вертаючись додому забирав названу маму з підвалу при базарі. В підвалі стояв довгий ряд машинок. За машинками сиділи жінки з суворими лицями і обшивали мадярських солдатів..

Одного разу баба Марта забула завісити вікно і при поверненні додому зірвала світломаскування. В двері за якусь мить загрюкали шуцмани і увірвавшись почали грозити розстрілом і військовим судом. Проте налякати бабу було непросто. Чистою німецькою вона роз'яснила поліцаям ситуацію і наче ненароком вказала на недошитий мундир майора Грубера. Майор був чоловік суворий, заслужений і отримав орден з рук фюрера. Шуцмани помогли бабі завісити вікно, відкозиряли і пішли. А десь у підвалі беззвучно плакала бабина сусідка Рахиль, яка вже другий день ховалася від розстрілу. Наступного вечора Рахиль забрав отець Микола і сховав її у монастирі. Отець Микола був товстий, веселий і жартував що скінчить концтабором. В концтабір він поїхав через 5 років, уже при радянській владі.

В 47 році Влодко влаштувався в паровозний цех, в 53 скінчив взііт і женився на Ганусі. А в 63 помер від серця. Безграмотна лікарка, що лікавала його від холециститу відбулась доганою, а баба Марта лишилася з названою невісткою і двома внуками.

Баба Марта пережила сина на 4 роки. Вона вела кравецькі курси, перешивала трофейні пенюари на нічні плаття і вчила внуків німецької. А ще справила Влодкові склеп на міському цвинтарі.

Цвинтар по вулиці Бандери уже давно закритий і там нікого не ховають. Проте в глибині, під сухою сосною можна спіткати склеп. Той самий де лежить залізничник Влодко, який любив грати на акордеоні, Гануся, яка любила Влодка більше за життя і баба Марта, яка могла обшити увесь світ. Звісно якби мала достатньо матеріалу і тютюну.

.
Редаговано в Субота, 09 вересня 2017 07:33



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info