Котисько гарчить. Як вовкодав...

lp2

Прихворів бідоська. Ну то таке, буває і не страшно але..
Зазвичай я турботлива щодо хворих. Ну там таблеточку, чайочку, тепленьке одягти. Приголубити, пожаліти. А це замахана, як кобила на весіллі. Роботи вище даху. Так і тягне, приповзши додому напівмертвою, гаркнути "Та за@бав зі своїми болячками, посуд же помити можна було і щось пожерти зготувати, тебе ж ледащо до ліжка цвяхами не прибито. Це ж звичайна застуда!" Але десь з нетрів душі і власної ледачості голос сумління шепоче "не можна так заздрити коханій людині, вгамуйся, скоро відпочинеш" і я сціпивши зуби і ковтнувши емоцію мило питаю "ти як тут?" потім йду в кухню щось готувати на вечерю і вирубаюсь. А посуд.. та що з ним станеться, чистий ще поки є, а потім буде видно.

.
Редаговано в Четвер, 14 вересня 2017 10:08



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info