Байки із склепу

kz

Дійові особи: 

Клєр Захарна – склочна, скандальна і цинічна баба, притрушена на весь верхній чердак, пише похабні дурнуваті віршики, любить носити чєпчік з фольги, зелено-червоне боа з курячого пір’я і коньки в жару. Коли холодно, завше заправляє шубу в труси, бо так тепліше і зручніше. Курить як паравоз і сильно себе ненавидить за цю звичку. Іноді прикидується трєпєтною ланью, але в глибині душі танк

Генадьєвна – коліжанка Захаровни, яка рідко маячить перед очима Захарни, бо занята по горло великою сім’єю, тоже склочна, скандальна і цинічна баба, але в супер-лайт варіанті. В рідкі хвилини затишшя сильно любить варнякати

Дія перша, вона ж і паслєдня, бо Захарні як завжди... ліньки)))

Невеличкий безлюдний скверик, лавка. Поряд з лавкою стоять дві величезних непідйомних торби хавки, турботливо прикуплених Гєнадьєвною в найближчому магазині, куда Захарна ненароком поперла по марожино. Генадьєвна сидить на лавці, розтопирила і витягнула ноги, важко дихає та примружила очі:

-Ти знаєш Захаровна, чого я найбільше боюся?
- Знаю, голода, ніщєти і безгрошів’я, як і всі, нічо нового...
- Та нє, я не про то, я вопше 
- Павуків чи шо?
- Та нєеееее!!!
- Змій?
- Та тю на тебе, Захарна, де я, а де змії, чоб я їх боялася, я сама як змія! Гюрза, ссссс…
- Урагана з торнадами? Фіг тебе второпає, кажи вже не томи
- Боюсь вмерти, Захаровна, внізапно отако вмерти серед вулиці, чи ще де - і так пильно мені в очі зирк-зирк.
- І шо? Та чи й не шо, всі бояцця
- Боюсь отак внізапно вмерти, а в мене ноги не бриті і брови не щіпані... А люди на то всьо як глянуть... А мені так стидно буде... так стидно, уявляєш?

- Гєнадьєвна, а чо ти тільки про ноги думаєш? А про труси подумала? От надінеш якісь парашути бавовняні позорні, а неплохо ж було би й в більїшкє прілічном померти, в боді шикарному, чи гіпюрчику якому, в двоїчкі, шоб лівчик був заглядєньїце, чашечка красіва, декольте, плавочки-чаїчки! Чи не краса?
- Дааааа... - задумано тягне Генадіївна, - красаааа…
- А тепер дивись, щоб в такому більїшкові вмерти, треба ж не тілки з бритими ногами і щипаними бровами, треба всьо! А зона бікіні? Бо як одінеш вишукані гіпьюрові чаїчки на свій кустодром… гагагага!!!

- Та іди ти, Захарна! Я тобі сірйозно, а ти всьо в піздахаханьки перевернеш!

- Так і я на повному серйозі. А якщо в тебе всьо в ажурі, Гєнадьна, бікіня попорана, більїшко кружевне, а ти без манікюра, от на шо воно буде похоже? Це ж ужас! Шо люди скажуть? Скажуть, що ненормальна якась! Пазурі з болотом.
- Та ну!!!
- А до манікюра, Генадіївна, обізатільно тре педікюра, хіба це діло? лежиш така вся красіва, ноги бриті, брови щіпані, білльо-гіп"юрчик, манікюрчик-френчік, а педік"юра то нема! П"яти, як в слона репані, когті як в орла, шо люди скажуть, га?
- Даааа...
- Шо ти роздакалась, Генадьєвна, в тебе шо свого мнєнія вже нема? Так получаєця? Захарна за тебе всьо должна дєлать? А наколку, Генадьєвна? Ти всю жизнь хотіла наколку, помниш? То якусь мишу на дупі набити, то пробите серце на плечі. А помниш, як ти пупа десять років назад хотіла пробити і так і не пробила?
- Ага… помню...
- А водолаза помниш?
- Якого водолаза?
- Та отого шо ти хотіла на ляшкі набити, коли в тебе любов з отим патлатим блондіном горіла, наче гімна за сараєм? Ледве тебе одбалакала не портити шкуру
- Тю, Клєрка, ти дурна? Який водолаз? То дайвер! Той патлатий блондін був дай-ве-ром! Понятно?
- Та фіг з ним, хай буде дай-вер отой альхвонс, фу на нього, ще й гроші в тебе під занавєс всі спиздив. А розу на ґруді помниш?
- Яку розу?
- Та оту шо твій кавалєр желав, шоб ти на цицькі набила, а ти так і не набила? От як ти без наколки помреш?
- Ну да...
- От шо люди скажуть, га? Лежить така Говнадьєвна в гробу, а наколки то нема! 
- Ну дааааа…
- А ше ж треба і про шмотки якісь прилічні подумати, плаття красіве, а до красівого плаття і прічоску нада, бо шо получицця, отак взяла і вмерла без прічоски? Кому тоді нужен весь отой тюнінг з пєдік"юром в кружевних трусах, га?
- Ой лишенько!
- А до прічоски, Говнадьєвна і рєсніци ж накладні нада, бо шо люди скажуть? Скажуть вмерла Галка і така красіва, в гробу лежить як фєя, нє, принцесса, нє, каралєвна, а потім як ближче придивляцця, а в тебе рєсніци, як в корови і шо скажуть?
- А шо скажуть?
- Та "фу" й скажуть!!!
- Та нє!
- Та точно, я тобі кажу, ти ж наших бабисьок знаєш, всьо обсудять. А на кахве ти гроші лишила? Шоб поминки як в людей справить, а не по столовкам никацця, як ніщєта яка, бо скажуть, шо Гєнадьєвна лежала в гробу як каралєвна, а на кахве зажмотилась, одним борщом з кашою рішила отбицця. Гроші назбирала? А то "ноги не щіпані, брови не бриті"… Тьфу!
- Захаровна, а ше ж гроб треба!
- Точно! Я бачу ти вже тємку просікаєш, Гєнадьєвна, саме обізатєльне забули. А гроби які дорогі? В чому попало ж не похоронисся, а коли з бритими ногами та в кружевних бікінях і поготів! А гроби бачила які дорогі?
- Нє...
- Ну да, коли тобі про гроби думати, в тебе ж ноги не щіпані і брови не бриті...
- Та ну тебе Захаровна, загрузила по самі вуха, аж вмирати розхотілось...
- От і правильно, живи, Генадьєвна і не бери дурні в голову, бо бач скіки клопоту? Це я ще тобі про вінки і музику не розказувала, а про мєстове на цвинтарі взагалі мовчу!

- Та всьо, Захаровна, наче під холодний душ попала... Скіки всього треба… І вмирати так дорого… - зашаруділа торбами Генадьєвна, - ой, треба бігти, вечерю готувати
- От бачиш, Генадьна, ще скіки справ нероблених!
- А татушку я все таки наб"ю, Захарна! – прокричала Гєнадьєвна, уносясь в далечінь з торбами
- І правильно, Генадьєвна, набий обізааааатєееееельно! І кружевні трусииии…
- Шоооо?
- Трусиии кажу купииии! як будеш заказувати, то бери два комплєкта, бо мені тоже якось стрьомно… буде… в парашутах… в гробу… - останню фразу Захарна пробурмотіла сама собі під ніс.
Бо воно як-то і вправду нехарашо…)))

.
Редаговано в Четвер, 14 вересня 2017 14:12



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info