Лонгрід про страшні мистецькі мєтанія. Особисте.

podolaihama

Оскільки все мистецтво по-суті справи влаштоване однаково, за принципом контрастної взаємодії поверхні й дірки, хочеться спробувати все, крім балету.

В цьому контексті скульптурна освіта цікава тим, що якщо ти скульптор, якщо ти рубав камінь, ліпив лопатою трьохметровий чобіт з гівна, калатав в здоровенній балії гіпсовий розчин і високохудожньо пиляв арматуру, то виникає (часто досить оманливе) відчуття "та похуй, покажи, ага, та зробимо".

З іншого боку у різного мистецта й різний інструментарій, різний аж до тотальної протилежності. Лопата в гівні, як у скульптора, і барокова скрипка в руках музиканта - це, курва маць, геть різні речі. І при тому лопата зі скрипкою можуть вам розповісти одну й ту саму історію, просто по-різному.

Крім того, лопатою можна виліпити здоровенну монументальну скрипку, а на скрипці, при певному таланті, можна зіграти музичну оду лопаті. Тобто як не крути, вони можуть бути частиною одного пазлу, тут все залежить від конкретних рук.

То я вам скажу, що ось стикнувся з неймовірно цікавим і новим для себе процесом - записом музичного альбому. Найбільше це схоже на техніку лесировки в живописі, коли продукт формується шар за шаром, але це якшо писати альбомні треки окремими дорожками.

Наш Пирятин Гурт з'явився десь з рік тому, за великим рахунком, як музикальний жарт зроблений на коліні. Вдвох з Бабушкін Володимир ми сіли в кімнаті навпроти компутера, двох мікрофонів, старенької чеської електрогітари і розйобаного стодоларового акустичного хонера, на якому, між іншим, довелося писати басові партії, запросили Yevgeniya Ustinova до цього злодійства і записали п'ять демок, ну записали як могли. Їх досі можна побачити на ютьюбах, але скоро вони випиляються в небуття. Паралельно мені довелося опановувати, хоча би мінімально, гру на вістлах і губній гармошці, бо я, бляць, ніхуя не музикант. В результаті відчув в цьому продукті потенціал, достатній для того щоби працювати далі, зібрати серйозну банду і видати на гора серйозний як в музичному, так і в смисловому плані альбом.

Небо побачило всі ці вошкання і привело в обійми Пирятина ахуєнних і амбітних музикантів - вкрай харизматичного ударника Федір Бублик та нашого басиста і, що вирішально, тонко налаштованого саундпродюсера Artem Maliuha. Люди зі смаком, розумінням саунду, з характером, не шмарклі на ніжках, коротше кажучи.

Перші спільні репетиції були жахливими, перший вихід на сцену, а це був одразу фестиваль Республіка, не провалився лише через те, що публіка переважно була давно і крепко підвипивша, та й пісень було мало, п'ять-шість штук. Але тоді всі ми відчули цікаву вільну нішу, точніше аж дві вільні яруги вітчизняного музичного ландшафту. Це, якшо говорити про смисли - чесна, енергійна розбишацька пісня, і при цьому не про єблю, не про водку, не про тьолок, і не про пиздостраждання. Аграрно-містичний реалізм, якщо говорити стисло.

І якщо говорити про форму - повністю акустична гітарна музика, але така, щоби на концерті качало і хотілося хуйнути табуреткою у вікно. Power country, сцуко. Не всіх підзаїбавший масовий ска-панк з мідними трубами, не жужужу гітарні ріфи, ні - це занадто очевидні рішення.

І ось ми нормально сіли писати альбом.

Поступово, крок за кроком, ми вийшли в ньому на нехарактерний для наших широт саунд, навіть повністю відсутній в наших широтах саунд. А принцип "музична банда має вся влазити в одну легковушку" примусив особисто мене опанувати бансурі, ірландську поперечну флейту і харп. Ну як опанувати, для студійної роботи цілком собі непогано, на сцені поки тяжкувато, але цим й цікаво.

І, звичайно, не зважаючи на таку затишну назву - Пирятин - ми відпочатку повністю відмовилися від українського мелосу, бо це теж занадто очевидне рішення і (тіки нікому не кажіть) підзаїбавше. Крім того, воно абсолютно не годиться для розбишацьких жанрів, чому - окрема розмова.

О, ну мабуть хвате пиздіти. Думаю, це буде по-своєму видатний альбом зі своїми, вочевидь, мікро-пройобчиками, але ахуєнний. Нарешті й мені буде що послухати в плеєрі ахахахах!

Спасибі державі, що не наїбнулась!

Цьом!

.
Редаговано в Середа, 18 жовтня 2017 16:21



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info