Монолог біля дзеркала

kz

- Ннда... ну і рожа... - сказала Захарна, розглядуючи себе в дзеркалі, вітягла двома пальцями шкіру на щоці, шкіра повисла пляцком, а потім нехотя зайняла своє попереднє місце.

- Клятий тургор! От раньше, - продовжила бесідувати з відображенням Захарна, - бувало і вип"єш, бувало і лишнього, всілякого бувало... зранку прокинесся і вже як квітка, свіженька, красіва, макіяж вапше ненужен, а тут... ех... чаю наніч поп"єш, а морда така, наче три дня протівогаз не знімала і три дня пацюків чавила... мордою... 
А очі? Ну це ж не очі, це прєдатєльскі сволочі - і Захарна пильно подивилась на відображення очей, - шо з вами то хоть трапилось, га? Якого єгіпецького оркестра ви такі червоні, наче з бодуняки? А мішки? Ви де вчора ввечері таскались? Нать Міхална, коли побачила вас в ліфті заподозрила неладне, ви де оце пили без організма? Мовчите? Паразіти прєдатєльскі, скіки я за вас вигрібатиму?
Бляха!!! ну якжиж страшно жить! Коли вже, якихось таблєток напридумують від старості, га? Чи прінтер який макіяжний? Зранку встав, морду Анжеліни Джолі распічатав, одів і на роботу пішов, красота!
Але нє... тоді, як буде прінтер для морди, то відразу почне ціницця єстєствєнна старость, морщинки всякі, губи нормальні... 
Інтірєсно, а як старітимуть ті, що вареників собі на пискові наквацяли? Матір рідна! Уроди Геловіна задавляця від заздрощів!


А як мужиків шкода, ви не уявляєте!!! 
Женицця хлопець на такій покроєній з ніг до голови, вроді природа їй ні сіськи, ні піськи не дала, куди не тикни, чи в сілікон, чи ботокс попадеш... Як родить дитину, а воно на неї схоже?
Чоловік такий гляне і волосся дибом: святі сперматозоїди з яйцеклітинами, хто це? Це чий кракадільониш, хіба це моє дитя? І гвавт відразу і шкандаль страшезний!
Карочє, срочно нада круглосуточний пункт ДНК в роддомах, а тоді й в свідоцтво про народження "татом" вписуватись...
І вопше, перед женячкою краще відразу альбом з дитячими фотками майбутньої дружини в тьощі трєбувать... з довірчим написом нотаріуса, що фоти не оброблені фотошопом, шоб потом не було нестерпно боляче, бо гени, вони ж вам не піхурці на обгортці, пальцем не розчавиш...
Ннда... Ото захарну понесло...
Треба собі посміхнутись, отак, отак, посміхаємось, правильно, натягуємо м"язи обличчя в посмішці, показуємо зуби, оттак, а тепер горлом наче гуси "га-га-га", "хі-хі-хі", а потім в зворотньому порядку, в кінці можна перейти до "бу-га-га", тільки голосно не ржіть, бо прийдеця перебіжками на роботу добиратись, бо з-за кожного дерева санітар ввижатиметься
Ой, а де це рожа з дзеркала поділась? Де оте страхопіздіщє, яке виглядувало на початку мого багатогранного та інтелектуального спіча? Де ти поділось, агов!!! 
Ой, а хто це у нас такий красівий? Ну нарешті! Ну здраствуй, лице личенько моє неповторне і ненаглядне!

Сьогодні Захарна перевершила саму себе, з "рожі" відразу до лиця, минаючи "морду".

С-спрінтер!!! ???

.
Редаговано в Вівторок, 07 листопада 2017 15:14



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info