#Суботнє

lp2

Діло було сім років тому. Кум з кумою були серйозні і помірковані люди, з легким напиленням вітряності. Кум робив стрімку кар'єру в органах, кума в судівській сфері. І от куму дали звання підполковника МВС. Тиждень він додому не приїжджав, проставлявся в Києві. Потім ще тиждень проставлявся вдома на Брестській (там в Білій міське управління), а коли нарешті отримав першу зарплату, згадав за нас, своїх скромних кумів, і сказав - "Йдемо в ресторан, гуляєм на всю!" Алечи то Біла багате місто, чи то день був вихідний - ресторани були зайняті. То ж ми завернули в першу ліпшу кав'ярню, що мала пристойний вигляд. Пам'ятаю ще ми з кумом так прискіпливо оглядували все: чи нормальний персонал, чи чисто? Ну як не як, а підполковник МВС, а не хто-небудь. 
А знаєте хто дружина у підполковника? За традицією їй по замовчуванню присвоюється звання на один ранг вище чоловікового. Це звичайно жартівлива традиція, але вигляд у куми був такий, ніби їй реально вже й посвідчення полковника дали.


Пафосно ми роздяглися, пафосно попросили меню, пафосно радилися, що замовимо. Шашлик, якісь різносоли, щось там на гарнір. Замовлення було зроблено пафосно і дуже помірковано. Щодо алкоголю, вподобання розділились. Мій чоловік і кума - поціновувачі коньяку. Тож вони обрали найдорожчий в меню. Ми ж з кумом якось по-дитячому захопилися коктейльною сторінкою і навіть на пару секунд втратили пафос, жваво радячись, що ж замовити. Потім кум раптом згадав, що він все-таки підполковник, а я - його рідна кума і пафосно замовив два коктейля. Для початку. Пообіцявши, що спробуємо згодом все, до чого лежатиме душа. Коктейлі мали називатись так, щоб викликати у всіх тих непідполковників тремтіння захвату і глибоку повагу. Тож замовлені були "Хіросіма" і "Чорнобиль" - максимально жахаюче і безстрашно водночас.
Я пам'ятаю, як пафосно ми цокнулись бокалами і навіть пам'ятаю, як я допила той коктейль за чотирі чи п'ять хвилин...
А потім пафосний підполковник і я, його кума, відразу пішли танцювати (я не знаю, що вони в ті коктейлі налили, чесно, але це було жорстко і безконтрольно) Перший танець був повільний, точно. Другий я не пам'ятаю. А третій, ліпше б я не пам'ятала, але..
Тоді був популярним гурт "нікіта" і їхній трек "зайчик"...
Ага, ви правильно все подумали...
Я дуже реалістично зображала обох відразу солісток "нікити", а пафосний кум-підполковник-бляха-муха-МВС-України - зображав "зайчика". Пісня закінчилася і нас зненацька попустило. Але очей мого чоловіка і куми, коли ми повернулися за столик - я не забуду ніколи. 
Ми потім пили "космополітен" і "куба лібре", "текілу санрайз" і "манхетен" - вся ота кольорова муть йшла в наші організми, як у суху землю, без будь-якого ефекту.
І оглядаючись на ту суботу, я вкотре дякую всесвіту, що відеокамер в телефонах тоді не було, принаймні в такій кількості, як зараз. Бо YouTube би тими історічними відео і досі збирав би мільйони переглядів

.
Редаговано в Понеділок, 12 лютого 2018 10:41



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info