"кто прідумал 8 марта"...

kz

"кто прідумал 8 марта" - прищуривши хитрожопий погляд питає не один інтернет-ресурс і пропонує купу нічим не підтверджених версій.

Версія намбер ван

Якоби весною 1857 року група американських жінок взяла по пустій каструлі і почвалала на Манхеттен вимагати більшої зарплати і більших прав.
Пройшло піздісят років і в останню неділю лютого американські женщіни-тєкстільщіци псіханули, вийшовши на вулиці якоби за право голосувати. На самому ділі це були не прості женщіни, а це були прастітутки, які трєбували виплатити зарплату матросам, щоб ті віддали прастітуткам борги за кєкс.

"Через год в это же время, - вкрадчіво діляться інформери, - женские демонстрации снова повторились. А в 1910 году 8 Марта уже стало праздником всех американских женщин. Так что 8 Марта родом из Америки" - робить висновок одне видання, яке через свою журналістку намагається посіяти в наших черствих серцях насінини правди. 
Логіка, як ви бачите не просто жилєзна, а супер-пупер жилєзна, квадратне і пушисте! Кінець лютого, Америка, яка ні сном ні духом не знає про восьмемарта 108 років підряд, дивина та й годі.

Версія намбер ту

якоби в 1910 році американські соціалістки шопілісь десь на просторах Копенгагинщини і зустріли кого б ви думали? Ну канєшно Клару Цеткін і Розу Люксембург, свєцьких левиць-революціонерок, які тоже безцільно тинялись крамницями в пошуках супермодних шовкових панчішок для спокушання чоловіків і картатого капелюшка для вихода в свєцьке общіство. 
Потерпівши фіаско, бо панчішок було ніхт, замерзши та ізголодавши, дами захотіли повечеряти чимось горячітєльним в копенгагенській кабацерії, але їх туда не пустили, бо бабам вход в кабацерію був воспріщон. Там були тільки мужики, бляді і патіфон.
Возмутившись нерівноправ"ям ця четвірка воінствующих амазонок прорвалась таки в кабак і там в затишній та невимушеній атмосфері по-пролєтарськи накидалась медовухи до зільоних казявок. Згадавши, що в завєдєнії єсть патіфон дами пожелали діскатєку, але цього не стерпіли кабацькі бляді і дали соціалісткам пару раз по пролєтарській морді. В махач підключились кучєра, пролєтарії та інша кабацька шваль і пішов нешуточний махач, після якого товаріщ Роза, Клара і ще дві американські соціалістки сильно пострадали.
Лежачи на больнічних койках дами рішили, що з них хватіт, мужики задрали і женщінам конче необхідний хоча б один день в році, щоб угнітати мужиків цілком законно. Чи було це восмемарта чи яке февраля хрєн його зна, але було.

Верся намбер срі

В результаті жутчайшого скандалу Клару Цеткін бросив молодий муж, який був моложе на 18 років і вона, не довго чавивши сльозу, почесала поділицця цим ізвєстієм з подружбайкою Розочкою Люксембург. 
Розочка тим часом времня не тіряла, (бо годи ж, сука, уходят!) а прєлюбодєйствувала з молодим любовніком.
Кларка возрадувалась за коліжанку, але розгледівши в розочкиному любовніку власного сина, чуть не рухнула з катушок. От стара кашолка, совратила кровіночку, ну не сволоч? 
Кларка накинулась на Розку, щоб вирвати їй патли, але не тут то було, Розка, закальонна в вуличних драках вмєсті з Кларкою, скрутила Кларку простирадлами в кроваті, де пів-часа назад Розка кувиркалась з непутьовим синашою Кларки. Потім вони довго ридали над жистокой судьбінушкой і плавно, ридаючи, у тому самому ліжечку ними заволоділа одностатева хіть. Кого шандарахнуло першим восмимартовською ідеєю історія замовчує, але з совкових часів є ідєйна побрехенька, що цифра 8 нагадує жіночий стан. Якоби.

Версія намбер фо

така заплутана, що сказитись можна. 
якоби 23 лютого 1917 року рабочі і крєстьянки, начхавши на Клару Цеткін і Розочку з їхніми ідєями вийшли на вулиці Пєтраґрада, возомнивши себе ліваруціонєрками і дали царю триндюлєй, заволодівши імущєством дінастії Романових - короною, але їм показалось мало і вони відібрали в Романових ще й власть, спричинивши таким чином масові безпорядки і переворот на просторах нємитой. Вопщим з того момента всьо пішло-поїхало-полетіло: есери-мєньшевікі, врємєнне правітєльство, Кєрєнскій, Колчак, буржуазні лібєрасти, соціалісти, дємократи... карочє закрутився такий кавардак, що не понятно при чому тут баби, 23 февраля і восьмемарта.

версія намбер фай

В совок восмемарта завезла гражданка Коллонтай, подруга Цеткін, де вони харашо і очінь качіствінно потусілі на соціалістичній тусовці, після якої вона ізрєкла толсту оправдатєльну нєтлєнку: "отдаваца каждому встрєчному мущінє нада так же лєгко, как випіть стакан води" і вже в 1921 році це свято плотно увійшло в життя кожної рабочої і крєстьянки на цілком законних правах.

ще можна було б нарити версію сікс, севен і так далі, але в цьому абсолютно ніякого смисла нема

Резюма.

Хрєнь, а не свято, непонятна мутна хрєнь, яка за роки совка переросла в якийсь шабаш серед посту. Ну з совком зрозуміло, там атеїзм квітнув махровими квітами, а нам нахіба це свято зараз, коли Україна 25 років самостійна держава? 
Треба відміняти цей дічайший атавізм совка, з якого стирчать вуха проституції
Нам на 1000% потрібне своє свято, а це совкове лахміття геть на смітник історії!!!
В нас є свої свята, які треба популяризувати та відмічати на державному рівні, з вихідними - це прекрасне свято день матері
А день української жінки можна призначити наприклад на 1-2 травня, коли буяє і квітне вся природа, соловейко тьохка у гаю і можна відзначити це свято в гармонії з квітучою природою. 
Захарна нать слоган придумала "Розквітає природа, розквітає й українська жінка!"

Фото Клєр Захаровны.
.
Редаговано в П'ятниця, 09 березня 2018 17:42



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info