справа у тому, що...

20799962 1491557564258416 6780270438494472724 n

справа у тому, що між містами все ж таки присутній інформаційний вакуум. У кожному болоті свій кінець світу, свої зірки мудачизму - великі і маленькі. І лише якісь ну зовсім вже пекельні викрутаси роблять якихось персонажів відомими на всю країну. Ну як наприклад те що Труханов є у реєстрі російських платників податків. Або Савченко - голова Миколаївської ОДА - читає якийсь феєричний у своєму дебілізмі вірш. Або як Філатов попри скандали спочатку бере на роботу Свєту-труси, апотім звільняє її через зневажливий пост про українську мову. Або коли Кличко генерує випадкові фрази з набору слів. Але що ми-ви знаємо про буденну діяльність цих персонажів та їхнього оточення? Хто ці люди, чим відзначились, чим займались і що роблять зараз? Цими питаннями ніхто не цікавиться, просто в силу інших абсолютно неможливих у свєму сюрреалізмі інформаційних приводів. 
Вночі, після загибелі льотчика Волошина я збирала до купи в один текст (можна прочитати у першому коментарі до цього посту) все, що могла на той момент знайти у стрічці - від дописів знайомих мені журналістів, подивилася січневе розслідування Андрія Лохматова, трохи порилась - хто такі фігуранти розмови, яку оприлюднив Андрій у себе на сторінці. І це таке пекельне пекло, що у мене просто не вкладається у голові, як він це все переживав, як пропускав через себе, адже, судячи з усього, він був людиною принципів і вчинків. І я не знаю достеменно що там насправді сталося у той момент коли він загинув. Чи було це дійсно його рішення. 
Подивившись матеріали, вивчивши думки поважних для мене медійників, я чомусь думаю тільки про одне. Людина - у повному сенсі цього слова - захисник, молодий хлопець, вижив у пеклі 2014, був результативною бойовою одиницею, а ця підла гниль його вбила. І життя його сім*ї вже ніколи не буде таким як раніше. 
Я думала про це, коли читала їхні брехливі співчуття. І що з ними буде далі - вони так і сидітимуть у своїх кріслах і далі мутитимуть свої мерзенні двіжухи, спрямовані лише на одне - жерти, жерти і жерти.
В такі моменти я думаю, що Бог нас не чує.

.
Редаговано в Середа, 21 березня 2018 04:58



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info