Любовна ліріка до інтімного антігероя

Пішов ти до неї піздньої ночі,

Забравши з собою мій пульт від тєліка.
Я думала - видеру очі,
Але розхерачила вєліка.

Ну як же ти курва міг, 
у нас же була любов
А ти так падлючо зліг 
з тією що пиє кров.

У нас же була любов
І даже сердець єдінєніє
Мені не хватало слов,
шоб висказать восхіщеніє.

У нас же була любов
і твій букєтік з гвоздіками
Ти ж тєлік мені лишив
І весь геморой з крєдітами.

У нас блін була любов
Носки я тобі вязала
Ми даже ходили в кіно,
Ти помниш як я ридала?

А же тобі лічила 
усі ЗеПеПе* букєтом
А я же тебе учила 
в постєлі робить "отето".

Я слухала твій рокенрол
І все шо ти, блядь, включав
Я виллю рибок в гітару,
яку ти з собой не забрав.

А тьолці свої передай
Нехай вона сцицця ночами,
Я буду віздє слідить 
Своїми оцими глазами!

Та всьо...
*ЗеПеПе - імєєтса в віду заболєванія передающієся половим путьом.

.
Редаговано в Четвер, 27 листопада 2014 13:53



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info