І про машину.

І про машину.
Я не полишила.
Я вчуся.
Поки ще дуже боюся, але немає такої жахливої паніки. 


Смішно, але явчусь тормозити. Виявилось, що 4 роки без руля, позбавили мене відчуття тормозу. Тому я торможу, розганяюс і відторможуюсь, швидко і повільно, швидко і повільно. На великій парковці драгрейсери привітно і з розумінням посміхаються і ободряюще махають. 
Мотоциклісти коли побачили мої очі на все лобове скло, хутко завершили свої трюки і каталися рівно там, куди я недоїжджала.
Завтра спробую паркуватися задки. Чи ще зарано?

.
Редаговано в Середа, 20 травня 2015 07:09



Вхід або Реєстрація

Вхід з Мордокниги

Забули свій пароль? / Забули свій логін?

 
slogin.info